Арнольд Шварценеггер: Дебати кандидатів у президенти — це дурничка порівняно з тим, як ми з дружиною щодня дебатуємо за вечерею

27.07.2007
Арнольд Шварценеггер: Дебати кандидатів у президенти — це дурничка порівняно з тим, як ми з дружиною щодня дебатуємо за вечерею

      «Мрія американського емігранта» — це про життя Арнольда Шварценеггера. Коли 22-річний австрієць вирішив на власний ризик, маючи тільки гору м'язів і титули переможця бодібілдерських змагань, без жодних знайомств і фактично без копійки за душею податися до США, співвітчизники крутили пальцем біля скроні. А він чхати хотів і, приїхавши до Нового світу, подався... в Голлівуд. Це зі своїм жахливим австрійським акцентом і прізвищем, об яке зламаєш язика!

      І от вам результат: тепер про Залізного Арні знає увесь світ, на його рахунках лежать мільйони доларів, а сам він успішно робить уже третю після бодібілдерської й акторської кар'єру — політичну. На початку цього року його вдруге поспіль обрали губернатором «кіношного штату» — Каліфорнії, і тепер дедалі частіше заходять розмови про те, що рано чи пізно Австрійський Дуб за прикладом відомого актора Рональда Рейгана увійде ще й у Білий дім. Щоправда, для цього ще потрібно ухвалити поправку до Конституції, бо поки що президентом США може стати лише уродженець цієї країни. Але все ще попереду.

      «А все через те, що я, всупереч умовлянням, не змінив прізвища, — підморгує Арні. — Якщо вже я Шварценеггером народився, то Шварценеггером і помру». Та помирати йому ще рано. У понеділок, 30 липня, Термінатору виповнюється 60. Для актора в амплуа «гори м'язів», може, трохи й забагато. А для політика — самий розквіт сил...

 

Пішов у губернатори вдруге, щоб підтримати імідж Термінатора

      — Пане губернаторе, хотілося б запитати вас, коли вже балотуватиметеся у президенти, але, мабуть, немає сенсу — все одно правди не скажете. Скільки журналісти не випитували після виходу «Термінатора-3», чи справді ви плануєте йти на вибори — а ви все «не знаю» та «не знаю»... І з другим губернаторським терміном те саме: «хтозна», «не вирішив», «час покаже»...

      — Та дарма ви вважаєте, що я кокетую абощо. Навіть після прем'єри «Термінатора-3» — а я ж знаю, що його називають «найдорожчим рекламним роликом в історії політики» (усміхається) — я дійсно не знав, чи балотуватимусь на губернатора. Мені ж насправді й раніше дуже часто пропонували займатися публічною політикою, іти в Конгрес або стати сенатором, але я завжди відмовлявся. Не було бажання, бо я значно комфортніше почувався у шоу-бізнесі. Повірте, перше рішення йти на вибори для мене було дуже непростим.

      А коли питали, чи буду вдруге боротися за крісло, то тим більше було не до того — у мене голова була забита думками про бюджет Каліфорнії, а не тим, чи стану я губернатором удруге. Я не маю звички чіплятися за посади, а просто працюю.

      — Чому ж тоді ви все-таки вирішили вдруге балотуватися на посаду губернатора?

      — Розумієте, протягом першого терміну мені вдалося багато зробити для штату — зміцнити економіку Каліфорнії, зменшити дефіцит бюджету, зменшити безробіття. Коли я вперше йшов на цю посаду, то колишній губернатор Каліфорнії Девіс та його прихильники мене геть засміяли: от, мовляв, безмозка гора м'язів, тупий актор — що він тямить у політиці? І знаєте, коли я став губернатором, я зрозумів, чому вони так казали. Їм просто було соромно, бо ці «фахівці» зі своїм політичним досвідом довели процвітаючий штат до катастрофічної ситуації. А мене ще звинувачували в тому, що, мовляв, зірка з багатьма мільйонами в кишені не зможе зрозуміти проблем простих людей. Я свої мільйони заробив потом і тяжкою працею і добре знаю, як живуть бідні американці, іммігранти тощо. Можливо, ще й тому, що я дійсно хочу допомогти людям і зробити Каліфорнію квітучою й багатою, мені й вдалося зробити так багато. Але водночас залишалося дуже багато роботи, та й ці здобутки потрібно було закріпити. Зрештою, потрібно ж підтримувати імідж Термінатора з його I’ll be back (хитро посміхається). Тому я пішов на вибори знову, і, як бачите, мешканці Каліфорнії знову, довірили мені цю високу посаду.

      — А на те, щоб підтримати цей імідж у кіно, часу вже, виходить, не залишається?

      — Знаєте, я ж спершу не планував повністю закинути акторську кар'єру — навіть жартував, що у фільмах зніматимуся вночі, а політикою займатимуся вдень. Але коли став губернатором, то збагнув, що це нереально. Аби виправдати довіру виборців і реально, а не на словах, їм допомогти, треба працювати і вдень, і вночі, та ще й непогано б, аби в добі було бодай 48 годин...

      — Мабуть, прикро було, що довелося геть покинути шоу-бізнес? Усе-таки стільки життя йому віддали...

      — Трохи ностальгую, звісно. Але, з іншого боку, що я там ще не бачив? Яких тільки ролей у мене не було, з ким я тільки на екрані не змагався — терористи, інопланетяни, диктатори... Я дуже люблю кіно й щасливий, що це було в моєму житті. Але треба ж спробувати і щось інше. Колись я займався бодібілдингом і потім, потрапивши у шоу-бізнес, спершу трохи ностальгував, бо ж на професійне заняття спортом часу вже не залишалося. А потім звик і тренувався вже тільки для задоволення. Так і з акторством буде.

      — А тренування тепер, мабуть, довелося закинути?

      — Ні, що ви — я щоранку ганяю на велотренажері й обов'язково виконую вправи із «залізом». Звісно, не намагаюся підняти ту вагу, яку легко брав 20-30 років тому, але для свого віку перебуваю в добрій формі.

      — Якщо при такій великій зайнятості ви ще знаходите якусь годину для занять спортом, то на спілкуванні з сім'єю вже точно доводиться «економити», еге ж?

      — Дарма ви так вважаєте. Так, я маю багато справ і мало вільного часу, зате від цього значно більше ціную кожну вільну хвилину. І всі їх намагаюся проводити з дружиною й нашими чотирма дітьми. Взагалі, бути татом — це неймовірне щастя. Я навіть пелюшки завжди міняти любив, хоча жінка й сміялася з мене. Ну, може, я й не фахівець у цій справі, але не все ж із терористами змагатися (сміється).

      Іноді, правда, жертвую сімейним спілкуванням, аби зустрітися зі старими друзями, з яким приємно разом викурити по сигарі.

      — Дружина не ремствує?

      — Вона у мене дуже розумна жінка. Ми разом уже понад двадцять років, і дуже одне одного любимо й цінуємо, хоч як би комусь хотілося вважати інакше.

Союз «ослиці» і «слона»

      Тут варто зробити ліричний відступ і трохи більше розповісти про Марію Шрайвер — нинішню першу леді Каліфорнії. Коли вони з Арні познайомилися, Марія була журналісткою, але потім їй довелося трохи «пригальмувати» успішну кар'єру, аби більше часу присвячувати сім'ї. Однак феміністки можуть не хвилюватися: розумна жінка не перетворилася на забиту домогосподарку. По-перше, вона й надалі співпрацювала з найпрестижнішими телеканалами США. А по-друге, вміло керувала кар'єрою чоловіка. Саме тому багато хто вважає, що губернатором Шварценеггер став передусім завдяки дружині.

      Швидше за все, так воно і є, адже без надійного сімейного тилу чоловікам рідко вдається досягати таких висот у політиці (принаймні якщо йдеться про Америку). Однак, з іншого боку, саме перехід Арнольда з Голлівудських пагорбів на політичну стезю ледве не зруйнував їхню з Марією щасливу сім'ю. Річ у тім, що дружина Арні належить до знаменитого клану Кеннеді — її дядьком був сам покійний президент Джон. А Кеннеді, як відомо — представники Демократичної партії.

      Шварценеггер же, як і абсолютна більшість американських емігрантів, є палким прихильником республіканців. Поки політичні вподобання Арнольда-кінозірки обмежувалися голосуванням під час виборів, їхні з Марією дискусії на тему, хто кращий — «слони» чи «осли» (це, відповідно, емблеми Республіканської та Демократичної партій США), носили переважно жартівливий характер і вже точно не ставали причиною серйозних сварок. Однак коли її благовірний вирішив серйозно зайнятися політикою, вірна ідеалам Кеннеді жінка знавісніла. Почувши, як на з'їзді РП Арнольд палко вихваляє президента Буша-молодшого, Марія так обурилася, що позбавила чоловіка... сексу. «Вона не підпускала мене до себе аж 14 днів!» — не соромлячись, плакався на публіку Арні. Однак зрештою йому вдалося-таки загладити свою провину, і мир у подружжі було відновлено.

      Та новина про те, що Шварценеггер збирається балотуватися в губернатори Каліфорнії від ненависних республіканців, шокувала його дружину значно більше. «Я повідомив їй про це під час спільних «посиденьок» у джакузі, — зізнається нинішній губернатор. — Марія була так вражена, що розридалася. Спершу вона не хотіла мене зрозуміти, але спасибі тещі, Юніс Кеннеді. Вона була за мене, і провела з донькою серйозну розмову на цю тему. Тільки після цього Марія погодилася мене підтримати. Дякую, Юніс. Адже якби дружина була проти, я б нізащо у світі не балотувався на жодну політичну посаду. Бо мій шлюб і моя сім'я — це для мене найважливіше за все».

      Марія Шрайвер не тільки підтримала свого чоловіка, а й стала для каліфорнійців найулюбленішою «першою леді». Власне, не виключено, що таку велику підтримку в штаті губернатор Шварц має саме завдяки дружині, адже, хоч як це дивує соціологів і політтехнологів, за нього охоче голосує й чимало затятих прихильників Демократичної партії. Окрім того, завдяки жінці голова Каліфорнії готовий до всього. «Дебати кандидатів у президенти — це тьху, дурничка, порівняно з тим, які дебати відбуваються у нас щодня за вечерею! — сміється Арні. — Кандидати ще не знають, як їм пощастило — вони через ці дебати проходять щонайбільше кілька разів, а я — постійно».

      Однак політичними суперечками проблеми в сім'ї Шварценеггерів не вичерпуються. «Зіркового» губернатора часто звинувачують у тому, що він — банальний бабій. Мовляв, коли дружина не поруч, то Арні жодної спідниці не пропустить. Дійшло до того, що одразу шестеро жінок звинуватили його у сексуальних домаганнях. Щоправда, до цих повідомлень Марія ставиться значно спокійніше, ніж до політичного протистояння. «Мене рятує те, що вона мені довіряє, хоча тепер — після усіх цих «сексуальних скандалів», можливо, й менше, ніж раніше», — каже Шварценеггер. Він запевняє, що всі ці чутки про бабійство — повні дурниці, і дякує пресі за те, що «дала такий добрий урок».

      «Я яскраво відчув, як сильно змінився світ. І збагнув, що жінкам не можна робити компліменти чи, тим паче, приязно усміхатися в їхній бік, бо це одразу потрактують як «сексуальні домагання». Ще й у суд подадуть, ледве що не за згвалтування», — каже Арні, бідкаючись, що тепер на всіх «чужих» жінок доводиться дивитися вовком, аби «нічого такого» не подумали.


за матеріалами газет «Лос-Анджелес таймс», «Шпігель», «Аргумєнти і факти».

 

ДОСЬЄ «УМ»

Арнольд Шварценеггер

      Народився 30 липня 1947 р. в австрійському місті Грац.

      У дитинстві мріяв стати професійним футболістом, але захопився бодібілдингом і досягнув великих успіхів на цій ниві. Неодноразово здобував титули «Містер Всесвіт» та «Містер Олімпія», перемагав на багатьох інших змаганнях культуристів.

      У 1968 р. емігрував до США, де завдяки культуристичній зовнішності зумів пробитися в Голлівуд. Зіграв у кількох десятках стрічок, зокрема, «Геркулес у Нью-Йорку» (1970), «Залишайся голодним» (1976), «Конан-варвар» (1982), «Термінатор» (1984), «Коммандо» (1985), «Хижак» (1987), «Людина, що біжить» (1987), «Близнюки» (1988), «Поліцейський у дитсадку» (1990), «Термінатор-2: Судний день» (1991), «Молодший» (1994), «Термінатор-3: Повстання машин» (2003).

      Закінчив Вісконсинський університет за спеціальністю «Бізнес та економіка», у 1990 р. обіймав посаду голови Президентської ради зі спорту й охорони здоров'я при Джорджі Буші-старшому. У 2003 році обраний губернатором Каліфорнії, у 2006-му переобраний на цю посаду. Має прізвисько «Зелений губернатор», оскільки дуже переймається боротьбою за чистоту навколишнього середовища.

      З 1986 р. одружений з Марією Шрайвер, має двох синів і двох доньок.

 

Шварценеггер із дружиною Марією Шрайвер.

  • Огидні і прекрасні

    У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>

  • Ольга Куриленко: Мені ніколи не спадало на думку зірватися

    Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».

    Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не по­требує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>

  • Ковток води

    Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>

  • Хай живе королева!

    Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>

  • Король переміг Цукерберга

    Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>

  • Німецька ПОПелюшка

    Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>