На «Славське рок-фест» бабусi хрестилися, а молодь казилася

26.07.2007
На «Славське рок-фест» бабусi хрестилися, а молодь казилася

«Гуцул Калiпсо» у вишиванках i сiмейних трусах. (Фото Родiона ТУЧI.)

      На гірськолижний курорт, який аж кишить відвідувачами взимку, відповідно, влітку нікого не докличешся. Але ж ті самі смереки, гори такі ж високі, карпатське повітря так само дурманить мізки в спеку, як і на морозі. То як привернути туристів, щоб вони це відчули? Сергій Харчук, який придумав рок-фестиваль у Славському, зробив ставку на рок-команди, які імпонують активним молодим людям. І не прогадав.

 

      Тож «Славське рок-фест» почався, як і обіцяли в програмці, рівно о 16.00 у п'ятницю. Сонце пекло, музиканти грали, а молодь намагалася танцювати, обливаючись водою або поринаючи з головою у річку, яка протікає біля самісінького стадіону. Співати на розігріві хедлайнерів фесту — це не просто бути молодим виконавцем. Для цього треба мати впевненість, що лише від тебе залежить, чи підніме цей натовп перед сценою свої дупи із землі і почне нарешті рухатися. Як каже Оля Корнійчук, солістка львівського гурту «Файно», найважче — виходити на сцену, коли на тебе світить сонце, а ти стрибаєш-співаєш-драйвуєш і намагаєшся цим самим заразити натовп, який від спеки і пива ніяк не розлучиться з дрімотою. «Вже на третій пісні я відчула хвилю енергії. І це дає ще більший поштовх, щоб віддатися цілком публіці. Здавалося, після такого виступу я мала б відпочивати хоч з годинку. Насправді вистачає п'ять хвилин, кількох ковтків води, і я готова веселитися далі, але вже під сценою».

      Юрко Журавель, фронтмен рівненського гурту «От Вінта» каже: «Я зрозумів, що в нашій країні молодь сексуально спроможна. Зі сцени ніколи не говорю щось на кшталт: «Я вас усіх люблю!». За освітою я вчитель молодших класів і знаю золоте правило подачі нового матеріалу. Якщо він доходить до найтупішої дитини, тоді урок засвоїли всі. Аналогічна ситуація і на концерті. Я помічаю в натовпі дівчинку у зеленій футболці, яка стоїть сумна. Спілкуюся з нею, даю поради чи зауваження. Якщо бачу, що навіть відморожені починають стрибати, то розумію: рок імпотенти не слухають.

      Наступного тижня їдемо в Голландію на фестиваль. Щойно повернулися зі Словаччини — ну ми там і «лупили». Просто жах. Людей стільки брало автографи! Я поцікавився, скільки там українців, було від сили 30: інтернет — велика сила. Нас дуже люблять у Росії, особливо в Єкатеринбурзі. Ми прилітаємо літаком, нас розвозять джипами, виступаємо хедлайнерами, закриваємо фестивалі. Коли їдемо по місту, то бачимо великі бігборди з написами: «От Вінта! Українські козаки». Повертаємося додому, а тут жопа. Хоча тішить, що на фестивалі багато дітей. Вони беруть автографи, танцюють, виробляють смак до якісної музики. Через 20 років вони вже народять своїх дітей, які слухатимуть справжню музику, а не те, що каже москаль. Росте покоління без комплексу меншовартості. Через багато років на сцену ми виїжджатимемо вже на каталках і цей стадіон просто буде переповнений. Молоде покоління треба поступово виховувати».

      Хлопці з чернівецького гурту «Гуцул Каліпсо» щоразу дивують публіку своїм сценічним вбранням. Вишиванки — ексклюзив, але фішкою на «Славське рок-фест» були не вони. «Кілька місяців тому ми йшли по базару в Чернівцях і побачили пристойні сподні, які за кольоровою гамою найкраще підходили до наших сорочок, — каже кореспонденту «УМ» Богдан Федчук, фронтмен гурту «Гуцул Каліпсо»– Ми їх взяли і зрозуміли, що це реальний прикид, який можна використовувати на сцені. Ми вже в ньому виступали цього року на Шешорах.

      У Славське приїжджаємо часто. Я катаюся на лижах, а хлопці на матрасах. Всі фести, які проходять на лоні природи, ми неодмінно відвідуємо, а особливо в горах. Тут, як правило, і публіка відповідна, і музика найкраща. Я не можу слухати радіо, бо там сама російська попса. Я хочу слухати українську музику, зрідка англомовну, але не російську. Таку підбірку музики можна почути поки що лише на фестивалях».

      На «Славське рок-фест» хедлайнерами були іноземні гурти. Першого дня виступав британський гурт «Карпатьяна»: Юрко співав без запальних дівчат. Деякі інструменти були в записі, підігрував солісту наживо лише один скрипаль. Другого дня виступало аж три іноземні команди. Першими — угорці Easy Life Natural. Фанк у їхньому виконанні особливо сподобався людям із музичною освітою. Сергій, барабанщик «Гайдамаків», каже, що угорці його просто порвали. Він за свою фестивальну практику такого ще не чув. І взагалі, на його думку, «Славське рок-фест» — найкращий фестиваль рок-музики в Європі. Другими були поляки з гурту Farben lehre. «Для нас Україна, Білорусь і Росія — це східний керунок, — каже соліст гурту Войтек, — у цьому напрямі ми грали лише у 1988 році в Білорусі. На жаль, у Білорусі подібного фестивалю не можна провести. Ми часто виступаємо в Німеччині і Польщі. Але Україна нам дуже сподобалася. Я слухав сьогодні виступи гуртів. Мені дуже сподобалися дівчата з «Горгішелі». Ми бачили, як люди танцювали під «Мертвого півня». Якби я був би організатором, то поставив би їх на кінець, а іноземні гурти на початку. На жаль, ми більше нічого не зможемо почути, бо маємо багато роботи. Наш гітарист працює в уряді. Йому в понеділок на роботу».

      Непередбачувана ситуація трапилася з німецьким гуртом Mamasweed. За день до виїзду в Україну, дитина соліста знайшла його паспорт і вирвала 4 сторінки. Так що його не пропустили через кордон. Але хлопці все одно молодці. Вони були щасливі, як діти. Кажуть, що в Україні найприємніші люди. Всі усміхаються і щиро обіймаються. В Німеччині такого немає. Музиканти приїхали в Україну вперше, але пообіцяли, що тепер приїжджатимуть щороку. На третій день хедлайнерами був білоруський гурт «Крамбабуля». Соліст, правда, трішки зірвав голос на попередньому концерті , але їм вдалося гідно закінчити «Славське рок-фест» і зарядити енергією публіку до самого ранку. Бо ще довго по Славському у вікнах домівок горіло світло, палахкотіли ватри біля наметів і, як на тихе містечко, хтось снував увесь час по дорозі.

  * * *

      Річ у тім, що у Славському більша частина населення — люди похилого віку, і їм не дуже подобається рок. Як казав музичний критик Юрко Зелений (ФДР), бабусі в церкві, напевне, ставлять свічку, щоб скоріше рокери переспівали. Коли старенькі повернулися зі стадіону, то на другий день ще довго обговорювали оте бумкання. Натомість Зелений запропонував би їм сходити на один виступ київської групи «ДримбаДаДзига», а тоді нехай тікають додому. Гурт швидко  набирає обертів. І що не виступ, то все більше вражає своєю професійністю. Тож він підходить як стареньким, так і молоді.

      Організатор «Славське рок-фест» Сергій Харчук каже, що наступного року готуватися буде вже з осені, а не за 2 місяці. Планує робити сцену на горі Захар Беркут, головну — на стадіоні і маленькі етносцени. Каже, що неодмінно прислухається до поради поляків, і хедлайнерами будуть лише українські гурти. Бо справді, дехто приїхав, щоб послухати «найкращий гурт в Україні» —  «Мертвий півень».

      Не виключено, що наступний рок-фест у Славському відбудеться взимку.