Валентин Гафт у Києвi. (Фото УНІАН.)
У середу в київському Театрі оперети виступав народний артист Росії Валентин Гафт. На прес-конференції в УНІАНі артист розповів: «Такі вечори в мене велика рідкість. Хочеться, щоб кожен раз було, як вперше. Я буду читати свої епіграми, вірші, але я не буду говорити про себе, а говоритиму про людей, які вам цікаві... Спробую, щоб це було цікаво й не нудно». Наостанок актор додав, що любить український борщ і має улюблені місця в столиці: Андріївський узвіз, Хрещатик, Дніпро, стадіон, де полюбляв дивитися футбол.
Саме з акторськими байками, віршами і епіграмами, за які на Гафта неодноразово ображалися знаменитості, приїхав народний артист Росії. Квитків у касі не було. Але у везунчиків, котрі потрапили до зали, усмішка до вух не зникала до кінця вечора — усе прочитане зал сприймав із захопленням. Адже писав Валентин Гафт про артистів, режисерів, поетів, які нам добре відомі — В. Добринін, А. Арканов, М. Жванецький, О. Іванов, В. Зайцев, Є. Євтушенко, А. Вознесенський, Л. Зикіна, О. Лєбєдь, І. Кобзон, О. Цекало, Лоліта, Б. Мойсєєв, І. Кваша та ін. Згадав Валентин Гафт і Володимира Висоцького: «Ты так велик и так правдив — Какие мне найти слова? Мечте своей не изменив, Твоя склонилась голова...» На творчому вечорі був присутній Надзвичайний і Повноважний Посол Росії в Україні Віктор Черномирдін, якому актор теж присвятив епіграму, причому зімпровізував майже на ходу. Валентин Гафт написав її по дорозі до театру, коли дізнався, що буде посол. Мабуть, тому вона вийшла не такою смішною і провокаційною, як попередні.
Після дотепних епіграм «посипалися» ліричні вірші — про кохання, дружбу, вірність, мрію, минуле і майбутнє. Наприкірнці глядачам дозволили поставити запитання, одне з яких стосувалося ролі актора у фільмі «Майстер і Маргарита», де він зіграв Воланда, на що Гафт відповів: «Це моя найкраща роль, мені так здається.» Потім почали «замовляти» вірші, їх поет згадував довго і уривки цитат лунали з усмішкою, звичайно, авторові було приємно, що люди його творчість знають і люблять. Глядачі виявилися вдячними — аплодували Валентину Йосиповичу довго і завзято.
Народний артист Росії Валентин Гафт закінчив школу-студію МХАТ, розпочав свою артистичну кар'єру у Театрі імені Моссовєта («Чоловік, жінка та коханець»), працював у Театрі сатири («Одруження Фігаро»), зараз служить у театрі «Соврємєннік», куди його запросив покійний Олег Єфремов. Дебют у кіно відбувся в картині «Вбивство на вулиці Данте». Потім були «Гараж», «Перший кур’єр», «Скажене золото», «Кентаври», «Фуете», «Забута мелодія для флейти», «Сирота казанська», «Нічні забави», «Візит пані», «Злодії у законі» та ін. Одна з останніх великих робіт — роль Воланда у «Майстрі й Маргариті». Автор кількох книг, зокрема «Я поступово пізнаю», «Життя — театр», «Валентин Гафт», «Вірші, спогади, епіграми», «Сад забутих спогадів», «Вірш і епіграма».
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
У квітні у столиці відбулася прем’єра спільного проєкту Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та Київського академічного театру «Колесо» — вистави про замасковані надії позбутися самотності «Надвечір’я з рок-н-ролом». >>
Українською перекладено вже другу книжку американського нейробіолога Девіда Іґлмена. >>
У Києві цього тижня завершується показ великого виставкового проєкту «Алла Горська. >>
Прем'єрні «Друзі» - це про пари: двоє жінок і двоє чоловіків. Історія також просякнута нашим сумним сьогоденням, накладає свій відбиток війна. Утім в ній спалахують миттєвості, де є місце любові, дружбі, теплу та іншим земним радощам, з яких і складається життя. >>
За даними Міністерства освіти і науки Латвії, російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл. >>
