Головне, аби дешево!

      Хлібороби Одещини завершили збирання ранніх зернових ще у перших числах липня: на три тижні раніше, ніж у минулі роки. Й не дивно — посуха скоротила посівні площі на 327 тис. га, а на решті 637 тис. га урожай пшениці та зернобобових сягнув усього 15,8 центнера з  1 га.  Щоправда, до 1 млн. тонн зібраних ранніх зернових місцеві хлібороби сподіваються  долучити у вересні ще 400-500 тис. тонн урожаю кукурудзи, хоч види на врожай не вельми втішні — стебла королеви ланів у багатьох господарствах більше нагадують бамбукові палиці...

      Однак черги вантажівок з пшеницею та ячменем перед ворітьми Одеського та Куліндорівського комбінатів хлібопродуктів не скорочуються: чимало фермерів та сільгосппідприємств не мають надійних власних зерносховищ і змушені користуватися послугами елеваторів. Хоч продавати зерно поки що не збираються: за теперішніми цінами не вигідно, більшість господарств, за словами гендиректора Куліндорівського КХП Володимира Березняка, завезли сюди зерно для зберігання, чекаючи кращого часу для збуту. Проінспектував днями хлібокомбінат і глава облдержадміністрації Іван Плачков: «Резерв зерна, який тут зберігається, — зазначив він на скликаній прес-конференції, — запорука того, що принаймні до нового року вдасться зберегти теперішні ціни на хлібобулочні вироби в регіоні. Для задоволення продовольчих потреб населення Одещини найближчим часом буде створено резерв хліба обсягом 325 тис. тонн відбірного зерна. Саме борошном з елеваторних запасів Куліндорівського комбінату будемо забезпечувати борошном хлібопекарні області — вартість його буде значно нижчою, аніж на ринку. Я вже підписав розпорядження про необхідні закупівлі зерна у місцевих сільгосппідприємств».

      «У наступні місяці,— додав пан Плачков, —цінова політика в регіоні буде залежати від коливань цiн на хліб на українському ринку. Зі свого боку ми зробимо в регіоні  все необхідне, щоб ціни на хліб були економічно обгрунтованими, прийнятними як для аграріїв, так і для споживачів. Вважаємо, що зараз украй важливо зберегти хліб і не допустити різких цінових стрибків». Водночас глава ОДА не приховує занепокоєння з приводу квотування експорту зерна, недостатності кредитів на посівну кампанію-2008  і затримки надходження коштів з Мінфіну для покриття збитків сільгосппідприємств, завданих посухою. Бо «лише за умови часткового покриття збитків з держбюджету райдержадміністрації почнуть здійснювати такі виплати підприємствам та фермерам», зауважує пан Плачков. Крім того, затримка коштів з Києва спричиняє затримку оплати праці жниварів керівниками підприємств, які цього року розплачуються з комбайнерами і механізаторами здебільшого готівкою, а не «натуроплатою» — частиною зібраного зерна.

      І нарешті, справою виживання селянських господарств є пролонгування кредитів для хліборобів. Уряд вирішив відтермінувати виплату банківських відсотків усього на рік, внаслідок чого більшість фермерів, що господарюють в умовах ризикованого землеробства, опинилися «у підвішеному стані» — якщо посуха повториться, їхнє банкрутство неминуче!  Бо сотням господарств доведеться найближчим часом закуповувати посівний матеріал за межами Одещини — власних запасів не вистачає. Ця складна ситуація випливає з оприлюднених стратегії та підрахунків Мінагрополітики:  власних засобів аграріїв для забезпечення посівної кампанії вистачить ледь наполовину — 11 млрд. грн., а кредитних коштів планується залучити в межах 4,5 млрд. грн. При цьому держава не має наміру виділити на підтримку селянських господарств більше 1 млрд. грн. Звідси й випливає невтішний прогноз: ціни на хліб неминуче поповзуть угору, бо селяни змушені будуть виплачувати значні обсяги кредитів.