МАРА світла й тіла

10.07.2007
МАРА світла й тіла

Режисер Олександр Чайка та менеджер проекту Софія Рябчук розповідають про специфіку навчання.

      Ідея організувати для молодих українських театралів нетрадиційні навчальні студії виникла у працівників Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса спільно з голландською організацією Moving Academy for Performing Arts (МАРА) — власне Пересувною академією сценічного мистецтва. Зародилася ця надпотрібна думка завдяки приватному знайомству та взаємному зацікавленню. «Наш центр — це науково-театральна установа, яка не лише досліджує театральні явища, але й заохочує до експериментів, — говорить про Центр Курбаса режисер, засновник Українського мім-центру Олександр Чайка. — Саме тому ми вирішили сформувати таке напівстудентське середовище, яке б рухалося в напрямку змін». Коштами ідею (звісно) підтримав не український, а голландський уряд.

 

      МАРА на початку 90-х заснував голландський мім Іде ван Хайнінген. Свого часу пан Іде закінчив у Амстердамі Школу мімів, згодом відкрив власну технічно-театральну студію, яка спеціалізувалася на світлових шоу. «Наші перші вистави були абсолютно незрозумілими. Через це на нас усі були злі. Ми весь час робимо те, що вважаємо за потрібне, і те, що ніхто до нас не робив», — пояснює специфіку свого театру голландець. Згодом Іде ван Хайнінген вирішив не лише творити нове «неформальне» мистецтво, а й навчати йому. З цією метою він і створив Пересувну академію, в якій викладають власники майстер-дипломів МАРА і театральні фахівці — не тільки актори і режисери, а й психологи, економісти, техніки, танцівники, художники. З того часу освітня школа пана Іде мандрує центрально-східними європейськими країнами і навчає всіх, хто має бажання працювати в нетрадиційному і незалежному театрі.

      Протягом трьох років МАРА навчатиме одночасно українців і сербів. Із 30 червня до 4 липня Іде ван Хайнінген презентував свою Академію в Києві, Харкові та Львові. «Лише в столиці працювати неможливо. У нашому театрі ще дуже відчутний вплив радянської піраміди, де на вершині начальник-режисер, а внизу — актори-дурні. У Харкові ж, приміром, багато неформальних аматорських театральних течій», — пояснив такий вибір міст Олександр Чайка. На презентаціях усі бажаючі знайомилися з методикою викладання МАРА та переглянули відзняті дипломні роботи учасників iз інших країн.

      «Ми не продукуємо мистецтво — його робите ви», — звернувся Іде ван Хайнiнген до харківських театралів (серед них були студенти Академії культури та Університету мистецтв, актори театрів «Публіцист», «Арабески», ляльок, «Театру 19»). Навчання в МАРА досить своєрідне. Кожен викладач готує свій підручник теорії, хоча головний акцент робиться на безпосередньому спілкуванні (так що без знання англійської...). Кожен навчальний день в Академії починається із фізичних тренінгів. Студія МАРА, яку учасники створюють власноруч, — м'яка і біла (точніше — античорна); декорації — електрика, дзеркала і людське тіло; театр — партнерська команда, де кожен може і працювати з камерою, і писати сценарій, і робити слайди, і встановлювати сцену. Ось чому перші заняття МАРА-фахівці присвячують тілу, диханню і фокусу — вмінню правильно дивитися на світ.

      Після презентації всі бажаючі заповнювали анкети для участі у котромусь із цьогорічних майстер-класів МАРА. Кожного року в Україні відбуватиметься по три тренінги, що триватимуть від одного до трьох тижнів залежно від складності теми (цьогорічні — «Лідер у мистецтві. Побудова команди», «Світло тіла», «Театральна проекційна техніка»). МАРА — надзвичайно демократична установа, але навчанню учасник має віддаватися повністю. Саме тому студенти театральних вузів, попри шалене зацікавлення, поєднувати універівські студії із навчанням в МАРА не зможуть. Професійним акторам на заваді можуть стати гастролі. «Нашому театру дуже близький той синтез світла і тіла, який проголошують в МАРА, — розповіла «УМ» «арабесківка» Валерія Полянскова. — Ми теж самотужки обладнуємо сцену і виступаємо не лише в ролі акторів. Нещодавно я їздила на подібне навчання до Польщі. Це дуже важливий досвід. В Україні цьому не навчають. Намагатимуся потрапити на ці тренінги».

      І хоча за три роки через «аудиторії» Пересувної академії пройде більше ніж сто «студентів», участь у кінцевому дійстві візьмуть десятеро найкращих. Цей дипломний проект у кожній країні умовно називають «Процесія образів». Як пояснив пан Іде, «випускники» МАРА зберуть валізу із десятьма різними образами України — політичними, маркетинговими, релігійними, особистими, музичними — і створять їхню шістнадцятихвилинну інсталяцію: «Це буде музика, але одночасно улюблена й ненависна, це буде найсмачніший рецепт вашої бабусі й найпопулярніші алкогольні напої... Головне те, що це буде вистава про вас і вашу країну. Своєрідна драматургічна іконографія». Гастрольні покази цієї вистави відбудуться в Україні, Сербії, Нідерландах, Австрії, Німеччині, Данії, Бельгії.

       Незабаром розпочинається чотириденне прослуховування учасників, на якому кожен бажаючий продемонструє своє власне соло (ні, не екзаменаційній комісії — викладачам й іншим учасникам), а 1 вересня стартує перший тренінг.