Кубок Палопа

18.05.2007
Кубок Палопа

Голкіпер Андрес Палоп — герой Севільї. (Фото РЕЙТЕР.)

      Підсумок іспанської фієсти у Глазго під назвою «фінал Кубка УЄФА» неабияк потішив і донецьких уболівальників. Вони тепер мають повне право пишатися, що їхній «Шахтар» поступився майбутньому дворазовому (поспіль) володарю трофею, та й то лише такому рідкісному явищу, як гол на останніх секундах у виконанні голкіпера суперника. Царював Андрес Палоп позавчора і в серії післяматчевих пенальті, але їм передували чотири тайми цікавого протистояння двох іспанських клубів.

      Безумовно, діючий володар трофею вважався фаворитом цього поєдинку, тим більше, що у стартовому складі наставник андалусійців випустив на поле відразу дев'ятьох учасників минулорічного трiумфального фіналу. А досвід, як виявилося згодом, у таких матчах має вирішальне значення.

      Хоча «Еспаньйол» абсолютно не комплексував з цього приводу, маючи свій «козир» найрезультативнішою команди цього розіграшу. Тож не дивно, що саме барселонці розпочали гру активніше, але Тамудо не вдалося у двох епізодах забити швидкий гол.

      Згодом прокинулася «Севілья», атаки якої були не менш небезпечними, проте Мареска й Кануте теж не змогли зробити результативний почин. Невдовзі це вдалося Адріано Коррейя, який самотужки створив «маленьке диво», змістившись з флангу та перегравши захисника й голкіпера. Потрібно зауважити одну деталь — гольову передачу форвардові віддав... голкіпер Андрес Палоп, який влучно вибив м'яч від воріт після чужого кутового.

      Після цього гра тривала ніби під контролем фаворитів, але несподівано рахунок зрівнявся. Диригент атак «синьо-бiлих» де ла Пенья віддав м'яч Рієрі, той сміливо попер на севільців із центру поля і пробив із лінії штрафного майданчика — Палоп свою пряму функцію в цьому епізоді не виконав.

      Натомість голкіперові «Севільї» довелося добряче попрацювати після перерви, коли він врятував свою команду після складних ударів Тамудо й Рієри (допомогла ще й поперечина). Загалом гра відбувалася у шаленому темпі, і зловити своє щастя мали можливість обидві команди. Цей 20-хвилинний відрізок матчу виявився останнім, коли каталонці диктували свої умови. Надалі вони перебували в ролі команди, що відбивається, і здебільшого «тягнули гуму». Футбольні історики нагадували: у 1988-му «Еспаньйол» уже грав у фіналi Кубка УЄФА і поступився «Байєру» в серії пенальті. Можливо, позавчор барселонці бажали реабілітуватися також за допомогою післяматчевих 11-метрових?

      У середині другого тайму Хуанде Рамос випустив на поле Олександра Кержакова, і росіянин, хоча й не забив, повністю виправдав свою появу на полі. Ледь не вперше доторкнувшись до м'яча, він потрапив під «косу» Мойсеса Уртадо. Еспаньйолець одержав законний «гірчичник», який став для нього другим, і залишив свою команду у меншості. Надалі «Севілья» мала чимало нагод завершити поєдинок в основний час, затиснувши «меншість» на її половині поля, але Іраїсос зберіг свої ворота недоторканими.

      У додатковий час «Севілья» змогла-таки реалізувати свою чисельну перевагу — після прострілу відзначився малієць Фредерік Кануте, який забив і в минулорічному фіналі. Здавалося б, на цьому можна ставити крапку, але «Еспаньйол» створив неймовірне, зрівнявши рахунок. Бразилець Джонатас, якого Вальверде випустив на заміну останнім, завдав несподіваного удару з сорока метрів, і вологе від постійного британського дощу поле разом із рикошетом зіграло з Палопом злий жарт — він пропустив цей м'яч за п'ять хвилин до кінця екстра-тайму. Але Андрес надто хотів стати героєм ще й цієї гри, і він зробив це, взявши у післяматчевій серії пенальті удари Луїса Гарсії, Джонатаса та Торрехона.

      Отже, «Севілья» заволоділа Кубком УЄФА вдруге поспіль, повторивши досягнення мадридського «Реала» 1985-86 рр. Андалусійська команда, до речі, зберігає шанси здобути два титули і в Іспанії — чемпіонство та Кубок короля. В «Еспаньйолі» ж трохи втішився лише Вальтер Пандіані, який став з 11 голами кращим бомбардиром турніру.

 

ТАБЛО

«Еспаньйол» (Іспанія) — «Севілья» (Іспанія) — 2:2

(1:1, дод. час — 1:1, пен. — 1:3)

      Кубок УЄФА. Фінал

      Глазго. Стадіон «Хампден Парк». 48 000 глядачів

      Арбітр: Массімо Бузакка (Швейцарія).

      «Еспаньйол»: Іраїсос, Д. Гарсія, Тамудо (Лакрус, 72), Сабалета, Торрехон, де ла Пенья (Джонатас, 86), Уртадо, Руфете (Пандіані, 56), Л. Гарсія, Рієра

      «Севілья»: Палоп, Х. Наварро, Л. Алвес, Драгутинович, Поульсен, Адріано (Ренато, 75), Мареска (Навас, 46), Пуерта, Марті, Л. Фабіано (Кержаков, 64), Кануте

      Голи: Рієра, 28; Джонатас, 115 — Адріано, 18; Кануте, 105

      Попередження: Уртадо, 13 — Л. Фабіано, 63; Канут; 82; Пуерта, 114

      Вилучення: Уртадо, 68 («Е»)