Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
«Моральнiсть панi Дульської» актуальна вже сто рокiв. (Фото Прес-КIТ.)
П'єсу «Моральність пані Дульської», сценічну версію якої привезли до Києва поляки, Габріеля Запольська написала сто років тому. Того ж року вона була вперше поставлена на сцені Краківського міського театру. І протягом цілого століття ця п'єса упевнено тримається на плаву театрального процесу. Особливо — у Польщі та Україні. Що дуже просто пояснюється: Габріеля Запольська, яку поляки вважають своїм класиком, 150 років тому народилася на Волині.
До честі наших сусідів, Запольську вони знають та люблять таки більше за нас. Так, режисер Кшиштоф Міклашевський узагалі вважає, що її театральна діяльність є по-справжньому новаторською і навіть революційною. «Запольська вигадала те, що зараз називається реаліті-шоу, — каже Міклашевський. — У своїх п'єсах вона показує брудне, невідшліфоване життя. На виставах за її п'єсами глядач мусить побачити ті риси, які в нього є і яких він соромиться». Хоча режисер тут же поправився — мовляв, сама п'єса як така його не дуже цікавить, бо п'єсу можна прочитати і дома, отримавши від того навіть більше задоволення, ніж від побаченого в театрі. А тому він узяв на себе сміливість дописати деякі образи, яких немає у драматичному творі. «Насправді Запольська просто не встигла їх дописати», — хитро мружиться пан Кшиштоф. А сама вистава поляків дійсно дуже нагадувала реаліті-шоу, декорації — майже точна копія інтер'єрів, що були популярнi сто років тому. Режисер пропонує глядачам попідглядати за життям родини Дульських: син Збишко закохується у служницю, та чекає від нього дитину, а владна пані Дульська, яка любить хвалитися своїм тихим домом, де не буває скандалів, у цій ситуації поводиться цинічно, аморально і навіть жорстоко.
Роль пані Дульської у цій виставі виконує примадонна польської театральної сцени Агнешка Шімшайнер. Театрали зі стажем змогли порівняти цю акторську роботу з пані Дульською у виконанні легенди українського театру Євгенії Опалової — виставу «Мораль пані Дульської» у Театрі імені Лесі Українки півстоліття тому ставив Леонід Варпаховський.
Цей факт співпраці Молодого театру і театрів Польщі — один із багатьох, що були зафіксовані останніми роками. Як відомо, театр під керівництвом Станіслава Мойсеєва не лише успішно гастролює у Польщі — Краків, Тернів, — а й ставить польських драматургів (одна з найпопулярніших вистав сезону 2006—2007 у Києві — «Четверта сестра» Януша Гловацького). Як запевнили журналістів керівники Тарнівського імені Людвiка Сольського та Молодого театрів, культурний обмін між ними продовжуватиметься. «Будемо мінятися виставами та митцями, наскільки дозволять фінанси», — пообіцяли вони. Хоча полякам виконати цю обіцянку буде легше — офіційна Польща гастролі своїх театрів фінансує у кілька разів щедріше за офіційну Україну.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>