Святкування і відзначення — це дві великі різниці, чи не так? У майже дворічної давності указі президента Кучми йшлося про відзначення 350-річчя Переяславської ради, сьогодні на урядових зібраннях обговорюється підготування до святкування цього «ювілею», про що урочистим голосом повідомляє дикторка по радіо. На червоному (бо неділя) аркуші «Народного календаря» за 18 січня 2004 року читаємо: «350 років тому Переяславська рада ухвалила об'єднати Україну з Росією». І далі — слова Шевченка, які поет писав «зовсім не про це»: «Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити, братам добрим добро певне пожить, не ділити?». Упродовж 33 років «Народний календар» упорядковує Анастасія Онищенко, з них всього 12 — незалежних. Утім тематика і лексика календаря з кожним роком все ближчає до «звичного стану речей». Хто привчив до такого стану і постійно про нього нагадує? Відповіддю може стати роз'яснення співробітниці Російського медіа-центру в Києві, де минулої суботи відбувся «круглий стіл» «Переяславская рада 1654 года: Поиск общего видения истории. Позиция украинских и российских ученых»: «На самом деле мало журналистов хотят писать о Переяславской раде, а ведь юбилей приближается. В Украине был учрежден государственный оргкомитет во главе с Дмитрием Табачником, но он, кажется, так и не собирается ничего делать. И мы хотим через прессу расшевелить государство, чтобы праздновали поактивней».