Риб'яча щелепа і «королівські» сувеніри

28.04.2007

      Через два тижні європейські прихильники поп-музики з'їдуться в Гельсінкі, де проходитиме 52-й пісенний конкурс «Євробачення». Зараз у фінській столиці очікують на приїзд офіційних делегацій країн-учасниць та закінчують організаційні роботи. Такі, наприклад, як встановлення овальної сцени. Цього року, — повідомляють офіційні сайти конкурсу, — роботу над нею довірили студентам-дизайнерам: майданчик нагадуватиме щелепу великої риби, яку, за фінськими повір'ями, використали для створення національного інструмента кантеле. А у відео до відкриття конкурсу використають лапландські мотиви. В цьому кліпі також знімуться минулорічні переможці конкурсу, група «Лорді». Режисером найбюджетнішого за всю історію Фінляндії ролика стане відомий фінський режисер Антті Йокінен, який знімав музичні відео для учасниці конкурсу-2006 Анни Віссі, та відомих виконавців Westlife, Anastasia, Tiziano Ferro, Missy Elliott.

      Нагадаємо, що цього року під час виступу вперше дозволили використовувати піротехніку, якою фінська компанія Oy Pyroman забезпечуватиме 14 виступів, а саме, конкурсантiв iз Туреччини, Австрії, Швейцарії, Мальти, Данії, Польщі, Кіпру, Білорусі, Грузії, Швеції, Іспанії, Румунії, Македонії і звичайно Фінляндії.

      Тим часом український представник на «Євробаченні» Вєрка Сердючка зняла дві версії кліпу на свою конкурсну пісню Danzing: цивільну та сексі, — повідомили «УМ» у прес-службі Сердючки. Прем'єра відео відбудеться цієї неділі. За сюжетом, Вєра вирішує показати своїй мамі нічне життя і запрошує її в клуб, на сцені якого виступає зірка Вєрка Сердючка. У зйомках сексі-версії, що поширюватиметься інтернетом, взяли участь близько сотні «оголених» дівчат та хлопців: вони будуть одягнені у трусики тілесного кольору і з заклеєними скотчем грудьми. Їхні тіла повинні продемонструвати Європі, що в Україні живуть найгарніші люди. А починається відео зі сцени, в якій Сердючка запускає білого голуба — це має символізувати кінець політичних спекуляцій довкола її пісні.

      Також у прес-службі Сердючки «УМ» повідомили, що фінські дизайнери розробили лінію сувенірів, центральне місце серед яких займає зображення Вєрки — у великих окулярах та з квіткою на голові. Ця лінія матиме назву «Королева «Євробачення». Крім Сердючки, на принтах буде британська королева Єлизавета та переможниця конкурсу, представниця Ізраїлю Дана Інтернешнл.

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>