Кого «жаба» душить?

      Бронхіальну астму в народі називають «жабою». Iз кожним роком вона «давить» усе більше пацієнтів у всьому світі, і на це, як стверджують медики, є проста причина. Людство так захопилося процесом підкорення природи й освоєння ресурсів планети, що на Землі практично не лишилося куточка з прозорою водою, чистим повітрям і незабрудненим грунтом. Як результат — від хронічного алергійного захворювання органів дихання потерпає кожен двадцятий житель планети. За даними офіційної статистики, в Україні хворіють на бронхіальну астму 0,5 відсотка населення, а за неофіційними даними, від захворювання потерпають 5—7 відсотків українців. Таку розбіжність дослідники пояснюють низьким рівнем виявлення хвороби — на жаль, у 9 з 10 пацієнтів астма залишається недіагностованою. Але на цьому проблеми не закінчуються. Про те, яким чином покращити якість лікування хворих на бронхіальну астму, багато говорили українські та закордонні експерти, які минулого тижня зібралися в Києві на черговий науковий симпозіум.

Легкий шлях — не завджи правильний

      Бронхіальна астма у більшості випадків проявляється нападами задишки та сухим кашлем. Що робить наша людина, якщо її починають непокоїти такі симптоми? Якщо ситуація не критична, «несвідомий» пацієнт вирушає до аптеки, описує свій стан і просить «щось від цього дати». Найцікавіше, додому такі люди повертаються не з порожніми руками — я сама не раз бачила, як добра аптекарська душа видавала покупцеві ліки без рецепта, бо ж «як людині не поможеш, коли вона так мучиться». Але ніхто не дасть гарантії, що аптекар вгадає діагноз пацієнта і видасть саме те, що треба. Якщо ж хворий потрапив на прийом до лікаря, пройшов необхідне обстеження і дізнався про свою «жабу», шанси на покращення здоров'я у нього автоматично збільшуються. Але й тут, як наголошують медики, виникає чимало проблем.

      Річ у тім, що астматики найчастіше потребують лікування інгаляційними кортикостероїдами (препаратами, які пригнічують запалення бронхів, тобто ліквідовують причину нападів астми) та бронходилятаторами (препаратами, які розширюють стінки бронхів, знімають спазм і полегшують дихання під час нападів).

      «Але більшість пацієнтів звикли сподіватися лише на засіб швидкої дії, — говорить член консультативної ради Данського астма-центру, завідувач відділу пульмонології клініки Майнс (Нідерланди) Рене Аальберс. — Людина, в якої стався напад астми, прагне швидко, протягом 2—3 хвилин, позбутися неприємних симптомів. Тому більшість хворих запитують: «Навіщо мені регулярно вживати ліки тривалої дії, які мають низку побічних ефектів, коли у мене відсутні симптоми? Навіщо мені приймати кортикостероїди, якщо під час нападів астми вони не є достатньо ефективними?».

      Як додає академік АМН України, професор, директор Інституту фтизіатрії й пульмонології імені Ф. Г. Яновського Юрій Фещенко, такі роздуми не приводять ні до чого доброго. Отримавши миттєвий ефект від бронходилататора швидкої дії, знявши на раз-два-три напад задухи, хворий на бронхіальну астму часто забуває про необхідність застосування іншого, життєво важливого для нього препарату. За словами фахівця, на таких препаратах, як еуфілін, захворювання тільки прогресує, його розвиток не зупиняється, а людина не відчуває небезпеки. Як результат — за кілька років такої «швидкої» терапії людина може померти від незворотних процесів руйнування органів дихання.

Допомога для «лінивих» пацієнтів

      «Щороку від бронхіальної астми у світі гине близько 200 тисяч людей, — говорить Юрій Фещенко. — Тоді як, на думку фахівців, цього не повинно бути. Кількість смертей безпосередньо від цього захворювання (не від ускладнень) має складати не більш як 100 випадків на всі 6 мільярдів людей на планеті».

      Як можна переконати пацієнтів, які щодня мають напади астми, приймати кортикостероїди? Професор Рене Аальберс намагається пояснити це за допомогою аналогій. «Я пропоную пацієнту уявити, що в нього на руці є рана з інфекцією, — говорить пан Аальберс. — І запитую: що ви будете робити, щоб рану вилікувати? Пацієнт зазвичай каже, що вимиє, продезiнфікує і накладе на рану пов'язку. Чудово! А далі я пояснюю: астма полягає в тому, що поверхню ваших бронхів вкривають маленькі ранки. І якщо ви буде застосовувати один лише бронходилататор короткотривалої дії, то роздиратимете рану, яка свербить, і замість того, щоб лікуватись, будете погіршувати свій стан».

      Утім задушевна бесіда з лікарем не може переконати кожного астматика лікуватися тим, чим треба. Виходом, як говорить Рене Аальберс, став препарат, який містить в одному флаконі два компоненти: будесонід (для базового лікування) та формотерол (для подолання гострих станів). Таким чином, людина за допомогою одного інгалятора і знімає запалення бронхів, і рятується від задухи. Як додав Юрій Фещенко, таке поєднання препаратів (за хімічною назвою) вже занесене до протоколів лікування бронхіальної астми в новому наказі з пульмонології, затвердженому буквально кілька днів тому. Медики сподіваються, що завдяки новій методиці лікування астматики менше потерпатимуть від свого захворювання.