Хто більше спить, той менше хворіє. (Фото з сайту http://foto.mail.ru.)
Чому після безсонної ночі так важко зосередитися на роботі? Чому після короткого сну так часто виникає стан «повного гальма»? А тому, що тривале позбавлення сну перешкоджає розмноженню нервових клітин у головному мозку, вважають американські науковці. Експеримент, який вони провели з пацюками, показав, що пригнічення процесу поділу нервових клітин пов'язане з підвищенням рівня одного з так званих «гормонів стресу», повідомляє «Медпортал».
Науковці Прістонського університету оглянули пацюків, яким не давали спати 72 години. У тварин був значно підвищений рівень гормона кортикостерону, що відіграє важливу роль у регуляції фізіологічних процесів в організмі гризунів.
Крім того, у щурів зафіксували значне скорочення числа нових нервових клітин у ділянці мозку, пов'язаній з емоціями і пам'яттю. Зниження рівня кортикостерону призводило до того, що нервові клітини в гіпокампі починали ділитися з нормальною швидкістю.
Нормальний сон у тварин відновлювався протягом тижня. При цьому на відновлення процесів поділу нервових клітин ішло вдвічі більше часу.
Коментуючи дослідження американських колег, британський експерт з проблем сну доктор Нейл Стенлі зазначив, що результати цього дослідження не можна на сто відсотків екстраполювати щодо людини, оскільки людям зазвичай не доводиться жити без сну протягом такого тривалого періоду. На думку доктора Стенлі, було б цікаво дізнатися, чи впливає аналогічним чином на нервові клітини часткова втрата сну, коли людина змушена спати менше, ніж необхідно.
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
