Віктор Ющенко, Президент України
— про свій рішучий указ:
— Моя дія продиктована гострою необхідністю вберегти державу, її суверенітет і територіальну цілісність, забезпечити додержання Основного закону України, прав і свобод людини і громадянина. Підкреслюю: це — не тільки право. Це — мій обов'язок.
(із телезвернення до народу)
Віктор Янукович, Прем'єр-міністр України
— про важкі наслідки, які може спричинити указ Президента про розпуск ВР:
— ...Про третє не хочу казати. Все інше призведе до загострення ситуації у країні і буде... Я про це Президенту казав: воно ляже важким тягарем на голову держави.
(з екстреного засідання уряду)
Анатолій Гриценко, міністр оборони
— про «важкий тягар» Януковича:
— Останнє, з категорії, як сказав Прем'єр-міністр, «якщо третє». Я теж скажу «якщо». Тільки далі не хотів би розвивати цю думку. Якщо у когось буде спокуса використати будь-яку силову структуру всупереч закону і будуть створюватися загрозливі умови для життєдіяльності держави або народу, Збройні сили діятимуть відповідно до тих рішень, які будуть прийматися, і виконуватимуть свою стабілізацiйну функцію... Верховним Головнокомандувачем ЗС є Президент.
(з екстреного засідання уряду)
Олександр Мороз, Голова Верховної Ради
— про те, скільки ще працюватиме розпущений парламент:
— Заспокойтеся — я звертаюся до тих, хто не уяснив суть цього питання. Ми працюємо, як і потрібно за підсумками виборів 2006 року, причому я вам повну даю гарантію, що робота ця буде продовжуватися до 2011 року. Так що спокійно, до праці, і перестаньте там панікувати з якогось приводу.
(сервер Верховної Ради)
Юлія Тимошенко,лідерка БЮТ
— про те, чи фантазує Голова ВР у розмовах з представниками Ради Європи, коли говорить їм про неконституційність указу Президента:
— Фантазує? Олександр Олександрович уже давно не фантазує! Він марить!.
(«Українська правда»)
Олександр Баранівський, народний депутат від СПУ
— про сутність Юлії Тимошенко (у поезії):
— Обманчив Юлин внешний вид,
поскольку в женской плоти хрупкой
натура Юлина таит
единство арфы с мясорубкой.
(сервер Верховної Ради)
Олександр Ковтуненко, народний депутат
— знову про те, чому він перейшов з опозиції в коаліцію:
— Нами було ухвалено рішення зробити БЮТівський десант на територію коаліції національної єдності. З нашого боку, хочу відкрито сказати, це багатоходова гра. І я, до речі, чекав, що стану Героєм України, бо мій вчинок змусить-таки Президента розпустити Верховну Раду.
(«Українська правда»)
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
