Те, що справжні писанки — це розмальовані спеціальним писачком курячі яєчка, сьогодні, мабуть, знають усі. Хоча ще років 10 тому люди переживали шок, коли бачили обрядодійство зі свічкою і воском. Їх тривалий час привчали, що писанки — це дерев'яні заготовки, помальовані великими олійними квітами чи оздоблені випаленими смужками й крапочками. Останнім часом набір можливостей прикрашення еліпсоподібних писанкових форм надзвичайно розширився. Яйцеподібні предмети оздоблюють бісером і барвистими нитками, а на білосніжних яєчних шкаралупах витравлюють кислотою візерунки мережива. Роблять дряпанки: по крашанці видряпують голкою візерунок, ніби гравюру.

Учора в Державному музеї літератури відкрилася виставка писанок заслуженого майстра народної творчості, члена Національної спілки народних майстрів України Оксани Білоус. «Я дуже рада, що в моєму житті є справа, яка є і роботою, і захопленням, і відпочинком», — каже автор кількох тисяч писанок, киянка в п'ятому поколінні, яка погодилася розповісти читачам «УМ» про свій 14-річний досвід писанкарства.