Андрій Котельник: Годі шукати справедливості у шоу-бізнесі, яким є професіональний бокс

28.03.2007
Андрій Котельник: Годі шукати справедливості у шоу-бізнесі, яким є професіональний бокс

Котельник вважає себе найсильнiшим.

      Майже три тижні тому в Ліверпулі Андрій Котельник провів бій за титул чемпіона світу WBA в першій напівсередній вазі (до 63,5 кг) з чинним володарем цього поясу французом Сулейманом Мбайє. Як уже повідомляла «УМ», срібний призер Олімпійських ігор у Сіднеї-2000 домінував упродовж усієї зустрічі, але рішення суддів неприємно вразило всю боксерську громадськість: лише один із трьох британських арбітрів віддав перемогу українцеві з рахунком 117:112; другий вирішив, що сильнішим був Мбайє —115:114, а третій виставив нічийний рахунок — 114:114. Загальна нічия залишила титул за Мбайє. Близько 1800 англійських глядачів зустріли оголошення суддівського вердикту свистом і незадовільними вигуками. Відразу після бою німецька промоутерська компанія «Юніверсум боксінг промоушн», що представляє інтереси Котельника, подала протест. І недарма.

      Як повідомив Андрій на прес-конференції, посилаючись на промоутера Клауса-Пітера Коля, WBA розглянула протест і пообіцяла матч-реванш, до того ж — у Німеччині. Щоправда  для чемпіона це може бути не наступний поєдинок, а через один, оскільки Мбайє має право на вільний захист свого титулу.

      Котельник розповів, що «Юніверсум» мав сильні позиції у своєму позові, оскільки судді з однієї країни за визначенням не можуть судити бій за звання чемпіона світу. «Це тепер зрозуміло, що нічия була максимумом, на який я міг розраховувати, — підкреслив українець у розмові з кореспондентом «УМ».

      Пам'ятаючи, як «розлучалися» з гером Колем брати Клички, та пригадуючи приклади, коли цей німецький промоутер демонстрував слабенькі можливості  з захисту прав своїх підлеглих, кореспондент «УМ» провокував співрозмовника на критику «шефа». Але Андрій був дипломатичним, повідомивши, що підписав із «Юніверсумом» контракт на три роки винятково на чемпіонські бої та захист титулів. За словами Котельника, пан Коль забезпечує досить сильні спаринги і умови для тренувань, що потребує певних витрат. З іншого боку, українці, які перебувають у «Юніверсумі», не можуть назвати свої заробітки надто великими. Скажімо, Сидоренко іноді змушений тиснути на промоутера щодо збільшення гонорару, і тепер не поспішає оновлювати контракт. Але Котельник заявив, що Клаус-Пітер Коль принаймні не найгірший промоутер у Європі. Інша річ, що він не з тих, хто ризикне великими грошима, аби одержати у перспективі ще більші кошти. Такий собі принцип «синиці в руках» по-німецьки.

      «Якби я був вільним агентом, то, можливо, розглянув би інші пропозиції — того ж таки Френка Уоррена, або братів Кличків (компанія К-2). В Америку ж їхати поки бажання немає. По-перше, далеко, а по-друге, сьогодні в рейтингах багато є європейців і вже не можна сказати, що весь професіональний бокс зосереджений у США», — резюмував Котельник.

      Андрій визнав, що промоутер його суперника Уоррен ще буде метушитися, щоб знайти варіанти, аби Мбайє більше не зустрічався з українцем. У будь-якому випадку, наш боксер без зайвої скромності заявив, що вийшов на той рівень, коли готовий битися не лише за пояс WBA чи WBO, де він також є першим претендентом, а й за титул абсолютного чемпіона світу. Наш співвітчизник не відчуває себе слабшим за великих попередників у своїй вазі — Костю Цзю, Забу Джуду чи Флойда Мейвезера.

      При цьому Котельник, у якого вже тричі за професійну кар'єру відбирали перемоги, розуміє, що тут багато залежить від здібностей менеджерів: «Справедливості годі шукати у шоу-бізнесі, яким став профі-бокс. «Розкрученість» сильно впливає не лише на гонорари, хоча деякі боксери, які не входять до десятки рейтингу, за потенціалом здатні виграти у діючих чемпіонів. Я впевнений, що відповідаю світовому рівню. Недаремно ж мій тренер Мікаель Тімм ридав у роздягальні, реагуючи на есправедливість суддівського рішення у Ліверпулі».