Фестиваль «Книжкова країна»: оголошено переможців відзнаки «Золоті письменники України»
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>
«Олександр Iрванець працює за прилавком». (Фото Василя ГРИБА.)
Літератор, який продає свої книжки, — видовище на наших теренах незвичне й обтяжене паскудними спогадами про нечесаних поетів, які ще й досі іноді вигулькують у підземних переходах чи на святкових узвозах із табличками на грудях. Люди звикли до табличок на грудях і читають їх однаково, хоч які б каракулі й страхіття вивалювалися з них. «Я інвалід з дєтства» або «Купіть мою першу книжку» — хіба не одне й те ж? Коли наївні генії своїм коштом друкували свої ж твори (і в цьому, підозрюю, була найфатальніша помилка; ні, щоб видавати белетристику чи гороскопи з кулінарними порадами), а потім виходили з ними «в народ», то могли сподіватися хіба що на випадкове співчуття. Акт купівлі в такого автора його книжки й пожертва безногому каліці автоматично записувалися у спільний рядок витрат.
Андрій Курков розповідає, що й він колись так само намагався продавати свої книжки. Зрештою, чого тільки не продавали тоді письменники (чимало з них могли б похизуватися дивовижним торговельним досвідом). Минуло трохи часу і ера «сампродаву» набула іншого масштабу і зовсім іншого значення. Читач утратив свій меценатський статус. Сьогодні він уже не отримує катарсису і миттєвого відпущення гріхів після акту купівлі книжки. Нема тієї урочистості, тих голодних очей автора. Нема тріумфу доброї волі й душевного бальзаму. Натомість є благородний жест вітчизняного письменника, який обдаровує свого читача присутністю й спілкуванням. І автографом, звісно.
Отже, минулої п'ятниці, у день Св. Миколая, книгарня «Наукова думка», що на Європейській площі, перетворилася на символічне місце, яке демонструвало нову, сучаснішу модель взаємин письменників і читачів. Власне, йдеться про пропаганду знаної і поширеної у всьому світі моделі, про буденну практику. Звісно, до неї й у нас вдаються впродовж останніх років нерідко, особливо на книжкових ярмарках. Іноді — з феєричним пшиком. Наприклад, пригадується мені, як на одному з минулих «Книжкових світів» Олесь Ульяненко відсидів годину в очікуванні вдячних читачів, які прийшли в кількості 1 шт. й «порадили» переробити обкладинку.
Цього разу Ульяненко мав би нагоду отримати позитивніший experience, але не прийшов. Натомість прийшли Андрій Курков, який це все організував, а також Юрко Покальчук, Оксана Забужко, Євгенія Кононенко та Олександр Ірванець. Уже перед початком акції назбиралося чимало представників ЗМІ, у вузькому просторі книгарні стало тісно від диктофонів та телекамер. Заходили якісь люди (з жаданням придбати новий мобільний телефон на обличчях), здивовано совали бровами і зморшками, питали: «Что случилось?» і вирушали до інших, привітніших магазинів. Тим часом Андрій Курков швидко відбився від журналістів i приступив до комерційної діяльності. Звичність процедури дозволяла йому почуватися впевненіше, ніж, приміром, Євгенії Кононенко. Натомість Оксана Забужко роздавала інтерв'ю хвилин сорок. Робила вона це, як завжди, ефектно й афектно: спершу пояснювала нетямущим репортеркам, що не буде говорити більше двох хвилин, бо для сюжету й цього забагато, а потім переходила до просвітницької роботи. Доволі часто з її уст обвалювалися фрази штибу: «Не знаю, що тут у вас відбувається» або «Я в цій країні буваю рідко». Наситившись спілкуванням із пресою, знаменита дослідниця самі-знаєте-чого незабаром щезла. А шкода. Вітчизняна книготоргівля тепер гризе лікті.
Спершу книжки вдавалося продавати тільки Андрію Куркову. На якусь мить виникла прикра підозра, що акція все ж таки перейде в ту моторошну стадію, коли письменникам доведеться торгувати між собою. Але минула година, камери зі своїми носіями вирушили в ефір, а люди потихеньку приходили й книжки купували, що й треба було довести.
Піарний успіх цієї акції безперечний. Принаймні в тому двовідсотковому сегменті книжкового ринку, який виявляє зацікавленість сучасною українською літературою. Зрештою, «битва за відсотки» тільки починається.
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
У квітні у столиці відбулася прем’єра спільного проєкту Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та Київського академічного театру «Колесо» — вистави про замасковані надії позбутися самотності «Надвечір’я з рок-н-ролом». >>
Українською перекладено вже другу книжку американського нейробіолога Девіда Іґлмена. >>
У Києві цього тижня завершується показ великого виставкового проєкту «Алла Горська. >>
Прем'єрні «Друзі» - це про пари: двоє жінок і двоє чоловіків. Історія також просякнута нашим сумним сьогоденням, накладає свій відбиток війна. Утім в ній спалахують миттєвості, де є місце любові, дружбі, теплу та іншим земним радощам, з яких і складається життя. >>