Протягом останніх років неймовірного поширення набув мобільний зв'язок: мільярди людей — від школярів до академіків — використовують «мобілки». А ще до появи мобільних телефонів сучасну цивілізацію кардинально змінили радіотехніка, радіозв'язок, телебачення, космічний зв'язок, радіолокація, радіонавігація, радіоастрономія. І все це завдяки людині, яка першою експериментально довела існування електромагнітних хвиль і дослідила їхні властивості — це був талановитий німецький фізик Генріх Рудольф Герц (1857—1894). Його наукові праці і щоденникові записи дають можливість уявити нелегкий шлях і величезну працездатність Герца, який зумів зробити те, що було не під силу його попередникам і сучасникам — експериментально довести спосіб отримання електромагнітних хвиль, теоретично встановлених видатним англійським фізиком Джеймсом Максвеллом (1831—1879). «Природа не часто наділяє людей такими яскравими і різноманітними здібностями. Герц — воістину улюбленець богів», — так про свого учня Генріха Рудольфа Герца писав професор Берлінського університету Герман Гельмгольц. Саме Герц створив перший у світі генератор і приймач електромагнітних хвиль.

Відтоді, як журнал Nature — авторитетне у світі наукове видання — заявив, що «верхівка Академії наук має владу для контролю найважливіших аспектів наукового життя в Україні, а українська система науки — архаїчна й потребує негайного реформування», у НАНУ тривають жваві дискусії. Адже логічно, що після таких слів західних експертів українські вчені обурилися. І відгукнулися на ці «компліменти» порівняльним аналізом якості й кількості вітчизняного наукового продукту. Мораль таких, здебільшого безплідних, обговорень проста: головною проблемою української науки є конфлікт поколінь. Молодь уже може замінити старше покоління, а старші ще хочуть працювати. Хоча середній вік академіків-корифеїв НАНУ вже доволі солідний — 71 рік.