Вона і Діонісій

07.03.2007

      До Києва актриса Алла Демидова приїздить досить часто. Її вистави не мають нічого спільного — ні в сенсі художнього наповнення, ні в цінах на квитки (найдорожчий коштував 180 гривень) — з ледь не єдиним гастрольним жанром театральної сучасності, що зветься «антреприза». І при цьому збирають обов'язкові аншлаги, яким можуть позаздрити невтомні постачальники «серіальних зірок», «пригодованих» на сценах українських театрів. Цього разу Алла Демидова зіграла в Києві дві поетичні вистави: 4 березня — «Поети ХХ століття від Блока до Бродського», 6 березня — «Анна Ахматова. Марина Цвєтаєва». «На мої спектаклі приходять люди, які хочуть слухати поезію», — на думку Алли Сергіївни, саме так можна пояснити увагу до поетичних вистав.

      Декорації, в яких працює Алла Демидова, придумав колись для неї італійський режисер Джорджо Стреллер. Пюпітр на порожній сцені, музика і промінь світла — ось, власне, і все, що потрібно актрисі для того, щоб загіпнотизувати сотні людей римами та образами. Тексти перед очима — це не тому, що актриса боїться щось забути чи переплутати. «Я читаю, як по нотах, — пояснює вона. — Адже навіть геніальний Ріхтер тримав перед собою ноти — це як своєрідний ритуал». Вона давно вже «кішка, яка гуляє сама по собі» — відпрацювавши тридцять років у Театрі на Таганці, Демидова розпочала «сольну кар'єру», яка триває вже понад десять років. (Епізоди колективної творчості були незначними — Алла Сергіївна зіграла у кількох виставах театру «Школа сучасного мистецтва»). І знайшла в ній так багато переваг, що партнери на сцені для неї стали чимось ... ну, мабуть, не зайвим, але вже точно не обов'язковим. «Я ні від кого не залежу, — задоволено констатує актриса. — А щодо того, чи важко втримувати увагу глядача одній... Знаєте, я працюю за вертикаллю «Я і Діонісій». Так працювали актори Давньої Греції, там усі монологи — Медеї, Федри — були звернені до Сонця».

      На вечорі «Поети ХХ сторіччя...» актриса читала вірші Олександра Блока, Володимира Маяковського, Марини Цвєтаєвої, Саші Чорного, Йосипа Бродського, Ігоря Сєвєряніна... Її манера декламування — жорстка, навіть менторська, безапеляційна. Як ... і поведінка на сцені. Демидова рішуче зупинила логічні, здавалося б, поривання глядачів вийти на сцену і подарувати квіти улюбленій актрисі. «Сцена відділена рампою, це інший світ, — обурюється Демидова. — Це наші естрадники привчили глядачів до того, щоб виносити квіти. Але ж глядачам на сцену не можна!». Як правило, після вистав сучасні поети з прицілом на майбутнє дарують Демидовій свої збірки. Мовляв, може, колись випаде така нагода, включите до програми. Вона чемно дякує, але ... «Я рідко кого впускаю — занадто висока планка поетів, чиї вірші читаю».

      Повертаючись до Москви, актриса дуже раділа з того, ... що ніякі нові творчі проекти її там не чекають. «Кликали до Греції грати Кассандру, але не поїду, бо влітку там дуже спекотно. Пропонували зіграти у багатосерійному фільмі про Цвєтаєву — відмовилася, бо не люблю багато працювати...» Але до травня Алла Демидова планує здати у видавництво свою чергову, вже сьому, книгу.