Hа Запоріжжі дедалі частіше практикується силове захоплення однією комерційною структурою іншої. Досить часто опосередкованими учасниками оборудок стають місцеві суди. На яких умовах — залишається лише здогадуватися. Не розсекретить це, ясна річ, і директор одного із запорізьких ТОВ зі своїми підлеглими у ході розслідування порушеної стосовно даних посадовців кримінальної справи.
Як повідомив кореспонденту «України молодої» співробітник Центру громадських зв'язків обласної міліції Олександр Солошенко, посадові особи ТОВ з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах у червні 2006 року подали до суду позовну заяву, вимагаючи переоформити нерухомість іншої юридичної особи на власну структуру (це достеменно встановили співробітники державної служби боротьби проти економічної злочинності у Запорізькій області). І суд задовольнив позовні претензії, змінивши власника споруди, вартість якої оцінена в 15 мільйонів гривень!
«Озброївшись» судовим рішенням, директор ТОВ зі своїми підлеглими двічі, за допомогою молодиків приватної охоронної агенції, вдавалися до силового захоплення приміщення, в якому працювала фірма-опонент. Попри те, що надані суду документи були сфальшовані і ніяких прав на приміщення у «рейдерів» не було. Завдані конкурентам збитки становлять 15 мільйонів гривень. Слідче управління облУМВС порушило кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах). Кримінальний «потенціал» статті — позбавлення волі на термін до 12 років з конфіскацією майна.
У ході розпочатого слідства вже встановлено, що дана оборудка — не єдина в діяннях підозрюваних: міліціонери викрили й інші факти підробок документів директором ТОВ для надання їх у судові інстанції. Суди ж рейдери зазвичай обирали поза межами Запорізької області. «Чужа» Феміда виявлялася зговірливішою? Бо ж визнавала фальшиві документи за «чисту монету» й ухвалювала омріяні зловмисниками рішення. Останнє слово — за Фемідою запорізькою. Бодай воно має базуватися на букві закону.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
