Ой летіли дикі гуси...

22.02.2007
Ой летіли дикі гуси...

Імуноферментний аналіз на грип звичайний, не пташиний, у київських лабораторіях проводять щодня. (Фото автора.)

      Весна, яка вже за тиждень вступить у свої права, разом із веселими зграйками перелітних птахів може принести не тільки сонячну погоду і гарний настрій. Вірусологи побоюються, що качки та гуси-лебеді, які невдовзі масово повертатимуться з вирію, захоплять із собою неприємний «подаруночок» — розмножений у молоднякові вірус пташиного грипу. І, хоч на сьогоднішній день в Україні не зареєстровано жодного випадку захворювання людей на пташиний грип, та й з птахами все начебто гаразд, ситуація може швидко змінитися. Але чи готові українці зустріти «пернату загрозу»? Чи вистачає нам обладнання і реактивів, аби оперативно знаходити сліди патогенного вірусу в людській крові? Яким чином проводяться такі дослідження? Відповіді на ці та інші запитання кореспондентка «УМ» шукала в Центральній санепідстанції МОЗ України.

      Мережа лабораторій, яка на сьогодні існує в Україні, як заявив головний державний санітарний лікар України Сергій Бережнов, може виявляти сліди вірусу грипу та його частини практично в усіх регіонах країни. За словами фахівця, протягом минулого року лабораторна мережа зміцнилася, тож сьогодні дiють чотири базові лабораторії: у Києві, Одесі, Сімферополі та Львові, а ще 10 лабораторій у регіонах будуть повністю оснащені та готові до тестування впродовж найближчого місяця. Таким чином, у всіх регіонах є можливість відбирати матеріал та проводити його дослідження на виявлення вірусу пташиного (як, власне, і будь-якого іншого) грипу.

      Що саме шукають фахівці у матеріалі людей? Як розповіла «УМ» лікар-вірусолог Центральної СЕС Олена Романюк, усе залежить від типу досліджень. Адже можна провести його методом імуноферментного аналізу, методом флюорестуючих антитіл і полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

      1. Метод флюорестуючих антитіл широко використовують у всіх областях України, бо він є найшвидшим і найдешевшим з усіх існуючих. Метод дозволяє не просто встановити тип вірусу грипу, а й розшифрувати його формулу: H1N1, H3N1, тощо. У хворої людини треба взяти носоглотковий змив і додати специфічну сироватку, що відповідає певній формулі. Якщо реактив підходить до тих антитіл, які виробилися в людському організмі до цього антигена, з'явиться світіння, яке працівники лабораторії побачать у люмінісцентному мікроскопі. Підготовка мазка триває близько двох годин (спочатку треба підсушити матеріал, зафіксувати його), а перегляд під мікроскопом займає 10—15 хвилин. Отже, результат буде готовий через 2,5 години. Причому брати слиз на аналіз можна вже з перших годин від початку захворювання — тест не помилиться.

      2. Коли йдеться про імуноферментний аналіз, на дослідження привозять сироватку крові. За допомогою спеціальних тест-систем можна буде з'ясувати, є в матеріалі антитіла до певного типу вірусу (А, В чи С) або немає. Результат буде готовий уже через 4 години. Недолік методу полягає в тому, що сироватку для дослідження можна взяти лише на 4-5-й день хвороби — медики мають почекати, поки в організмі виробляться антитіла до збудника. Крім того, імуноферментний аналіз є дорожчим від попереднього методу — він вимагає не лише наявності додаткового обладнання, а й спеціальних тест-систем.

      3. Метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) є найдорожчим, але він має свої переваги. Вірусологи під час ПЛР можуть виявити РНК — маленький «шматочок» вірусу грипу, навіть якщо у крові людини міститься дуже незначна кількість вірусу. Метод можна застосовувати в перші години після захворювання, а триває дослідження близько 4 годин.

      Як додала завідувач вірусологічної лабораторії Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України Ірина Демчишина, російські реактиви для визначення антитіл до вірусу H5N1 в їхній лабораторії використовували одного разу — коли в Сумській області виникла підозра на зараження дитини пташиним грипом. Дев'ятирічний хлопчик, який приїхав до бабусі на осінні канікули, захворів на ГРВІ. А оскільки в той же час на бабиному подвір'ї поздихали мало не всі кури, медики запідозрили найгірший варіант. І забрали матеріал у самого хлопчика, його мами, батька, і ще шiстьох людей, які контактували з дитиною. Матеріали передали до Києва, але дослідження методом флуоресцентних антитіл, як і ПЛР, показало, що пташиний вірус тут був ні до чого. Відтоді потреби у перевірці на «страшний» грип у працівників СЕС не виникало. І слава Богу...

 

МОЗ РЕКОМЕНДУЄ

Для того, щоб попередити зараження людини на пташиний грип, треба:

      — У випадку виявлення хворого чи мертвого птаха негайно сповістити про це ветеринарних працівників.

      — Уникати контакту з хворим чи мертвим птахом.

      — Не купувати м'ясо птахів та інші продукти птахівництва, які не пройшли ветеринарно-санітарного контролю, а також у місцях несанкціонованої торгівлі.

      — Після контакту з сирим м'ясом птахів (забій, обробка) й іншими продуктами птахівництва треба обов'язково вимити руки з милом.

      — Перед уживанням яєць ретельно мити шкарлупу мильною водою.

      — Вживати в їжу продукти птахівництва тільки після термічної обробки: яйця потрібно варити не менше 10 хвилин, а м'ясо — не менш як 30 хвилин при температурі 100 °С.