Невеликий герб

      19 лютого 1992 року Верховна Рада, яка тільки привчалася до того, що вона — українська, а не радянська, затвердила новий Герб України. Одним із символів молодої держави став тризуб, офіційною мовою — Знак Княжої Держави Володимира Великого.

       Цей символ потім було введено і в Конституцію — як Малий герб. До нього вже ніби всі звикли, хоча, скажімо, з нагоди 15-річчя тризубу нардеп від КПУ Леонід Грач видав заяву про те, що цей «націоналістичний символ не веде до єднання України», і його потрібно змінити на «більш прийнятний для суспільства».

      Що ж до Великого герба, то його не затвердили досі. Свого часу над ним працювали і художники, і політики. Фахівці навіть вийшли на більш-менш погоджений варіант — наддніпрянський козак із мушкетом, галицький лев, поле з тризубом і кетяг калини, але знавці геральдики завбачили у ньому кілька порушень. Свої «п'ять копійок» традиційно вставили й політики, котрі не знайшли порозуміння в царині естетики та в поділі на лівих і правих.

      Чи можна сподіватися на те, що Великий герб буде прийнятий Верховною Радою цього скликання? Конституція передбачає, що для його затвердження треба дві третини голосів парламенту. А зібрати їх непросто. Без спільного голосування опозиції та коаліції не обійтися.

      Голова парламентського Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський не впевнений в тому, чи нинішня Верховна Рада підтримала б навіть... Малий герб. «Якби з цього приводу голосували сьогодні, то я маю сумніви, чи його вдалося б затвердити», — зазначив БЮТівець Яворівський у коментарі «УМ». Він згадує, що і в 1992 році це питання проходило дуже туго. «І, пригадую, останній аргумент був тоді, коли підійнявся Президент Кравчук і сказав: «Ну ви ж мене зрозумійте, я ж їду за кордон, і нема що біля мене поставити». Парламент схвалив тризуб хисткою більшістю — 231 голос.

      Один із лідерів Народного руху, нардеп-«нашоукраїнець» В'ячеслав Коваль також сумнівається, що у нинішній Верховній Раді є потенціал для затвердження Великого герба. «Зараз серед парламентської більшості панують абсолютно інші ідеали, які спрямовані не в бік державності, — каже Коваль. — Тому виникає питання, чи воно їм узагалі потрібно — займатися якимсь Державним гербом?».

      Представник тієї самої більшості, один із найбільших державників у Партії регіонів Тарас Чорновіл миттєво відгукується на прохання про коментар: «Безумовно, ця проблема на часі!». Водночас, додає він, «поки що достатньої політичної волі на це немає». Постає логічне питання: кому саме не вистачає політичної волі? Нардеп від Партії регіонів знизує плечима і каже: «Чесно кажучи, усім». «До Великого герба, який розробляла комісія, було багато претензій. Були і геральдичні, і політичні зауваження. Тобто той проект помер ще на рівні розробників», — каже Чорновіл. Що ж до Верховної Ради, то проект великого Герба, за словами «регіонала», може застрягнути і тут. Бо «речі, які стосуються символів держави, треба приймати тоді, коли є умиротворення. А якщо від того виникає конфлікт, то це вже провокація».

А ТИМ ЧАСОМ...

      21-річний мешканець Бердянська, що в Запорізькій області, минулих вихідних спробував здійснити публічний акт наруги над Державним прапором України. Для цього він обрав стяг, вивішений над входом до міської філії ДАІ.

      Як повідомляє власкор «УМ» Андрій Багнюк, пошматувати синьо-жовте полотнище зловмисникові на ім'я Сергій завадили інспектори дорожньо-постової служби, які помітили молодика, що вже добрався до закріпленого у металевому гнізді держала. Хулігана затримали і спровадили до міськвідділу міліції. Там він зізнався, що прагнув у будь-який спосіб виявити свою любов «до радянської батьківщини».