З проханням спрогнозувати, чим же все-таки завершиться великий конституційний похід провідних політичних діячів, «УМ» звернулася до директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова та керівника Центру соціальних досліджень «Софія» Андрія Єрмолаєва. Останній знайшов позитив у тому, що політики дискутують всього лише про те, як їм облаштувати владу, а не про демократичний устрій країни чи республіку як таку. Базові цінності народу, таким чином, залишаються поза сумнівами у доцільності їхнього збереження.
Натомість Вадим Карасьов висловив занепокоєння процесами, які відбуваються зараз: «У нас всього п'ять основних політичних сил, але вони примудряються мати зовсім різне бачення ситуації. Це означає, що політичні еліти зайшли у глухий кут... Це — концептуальна криза, криза державності... Потрібно, щоб з приводу Конституції висловилось суспільство, і це вже обов'язок Конституційного Суду — знайти вихід з даного політичного пату. Якщо парламент не реалізує положення про суверенітет народу, це має робити сам народ».
Народ не мусить приймати Конституцію на референдумі, заперечує Карасьову Єрмолаєв: «Конституція сама відповідає на запитання, коли слід звертатись до всенародного референдуму. Наразі йдеться про механізми організації влади — і це треба виносити на референдум? Це пахне великою грою і спекуляціями...».
Воістину праве прислів'я, що каже: де два українці, там три... політологи. У чому зійшлися нашi експерти, так це в тому, що нинішнім станом речей (до якого призвели не доведені до кінця експерименти з Конституцією) незадоволена жодна політична сила. Відтак кожна з них активізує свої інтелектуальні зусилля, вдасться до загострення власної політичної гри, внаслідок чого вже протягом найближчого часу перед нами пройде цілий парад ідей та акцій, спрямованих на корегування Конституції. «Незадоволення політиків Конституцією є різним, і так само є різним їхнє бачення того, що треба робити, — говорить Вадим Карасьов. — Партія регіонів виступатиме за продовження політреформи на базі нинішнього тексту Конституції, а щодо БЮТу та «Нашої України», то для них конституційне вдосконалення має відповісти на питання нових балансів влади — тож багато хто говоритиме про повернення до президентсько-парламентської моделі...
Узагалі ситуація знаходиться у такій точці конституційного зависання, коли подальший процес може з рівною вірогідністю піти у протилежних напрямках — від крайнього «антипрезиденталізму» комуністів до парламентсько-президентської республіки. Хоча, скоріше за все, виникне такий собі політичний мікс, який проіснує недовго, але дасть політикам змогу підкачати м'язи, а потім знову повернутись до розгляду цього питання».
«Політики пройдуть своєрідне чистилище, а також ми матимемо, сподіваюсь, конституційну комісію, яка вирішуватиме, як редагувати Конституцію, — дає свій прогноз Андрій Єрмолаєв. — Думаю, що й далі буде опрацьовуватись парламентсько-президентська модель правління, буде збережено схему відповідальності «парламент — уряд — коаліція — опозиція», назріє необхідність у проведенні реформи самоврядування, реформи бюджетної системи, у переході від радянського типу устрою країни до сучасної регіоналістики...». І це будуть позитивні зміни, хоча зараз «тема Конституції — суто ідеологічний інструмент у бійці за голоси виборців», — говорить політолог.
З останнім твердженням погоджується і його колега: «У кожного зараз свої фішки, кожен про всяк випадок готує свій блок конституційних змін — аби маніпулювати ним у політичній боротьбі, бо зараз вирішуються не тільки глобальні питання, але й питання меркантильні, питання торгів...», — вважає Карасьов.
Отак і живе країна: від великого до дрібного — одна Конституція. І та недосконала...
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
