У вівторок єдиний старт в Антхольці-Антерсельві особливих емоцій українцям не приніс. Хіба що можна вважати досягненням 16-те місце Олексія Коробейникова — для нього це кращий результат у кар'єрі. Тренери вирішили випустити натуралізованого росіянина на індивідуальну гонку замість анонсованого Руслана Лисенка, щоб Олексій поборовся за місце в недільному мас-старті, куди потрапляють 15 кращих за результатами Кубка світу й стільки ж — за результатами світової першості. I Коробейников з цим завданням таки впорався.

У червні 2004-го в Запоріжжі на конгресі Федерації волейболу України, який за стилістикою нагадував партійні з'їзди, Миколу Сидоренка поміняли на Володимира Туровського. Проте ситуація і сьогодні виглядає безпорадною. Пан Туровський — багаторічний функціонер у волейболі — нічого не зміг докорінно змінити вже на посаді президента ФВУ. Як існували у 2004-му проблеми з переходом гравців із команди в команду, питання щодо «чистоти» гри, так вони й залишилися. Офіційну звітність сучасного українського волейболу час від часу покращують юніорські збірні, але ж ці молоді гравці не мають перспектив у національному чемпіонаті...
Не бачать світлої перспективи й у регіонах, адже клуби живуть не за програмою розвитку на кілька років, а постійно вирішують тимчасові завдання, залежно від поточного фінансового становища.
На цьому тлі неординарними виглядають кроки, які останнім часом робить київська федерація волейболу. Візиткою її успішної роботи слід вважати відродження відомої чоловічої команди — київського «Локомотива».