Чи полюблять спирт некримінальні інвестори?

06.02.2007

      Для роботи над новим товаром підписано протокол намірів із французькою компанією, що є світовим виробником обладнання, необхідного для такого виробництва.

      Що це за новий продукт — біоетанол? Здатний замінити бензин, він може не лише поліпшити екологію, а й підвищити енергозберігання. На думку директора об'єднання «Сумиспирт» Володимира Мельника, виробництво такого продукту зміцнить енергетичну та економічну незалежність України. Отже, продукт, можна сказати, стратегічний.

      Однак ще недавно спиртовики області думали зовсім не про стратегію, а про найбанальнішу тактику — виживання. Чому?

      2004 рік багато в чому був особливий для України, феномен його, певно, ще вивчатимуть історики. Навряд чи потрапить у сферу їхнiх досліджень таке локальне питання, як практичний занепад спиртової галузі Сумщини, що припав саме на цей рік. Не говоритимемо про потребу продуктів цього виробництва для інших галузей, це загальновідомо. Скажемо про найпростіше: дивно, як у нашій нетверезій країні, поруч із нетверезими братніми державами така галузь може занепасти? Аж може! Бо, за результатами перевірок діяльності  року, галузь отримала 3 мільйони 448 тисяч гривень збитку. З чотирьох підприємств галузі в області лише Наумівський спиртовий завод спрацював із прибутком — меншим восьми тисяч. Але такою працею підприємство навряд чи може похвалитися, бо ж попереднього 2003 року прибуток тут становив 126,9 тисячі гривень, а попереднього року — 319 тисяч. Тому якщо Наумівку-2004 треба було вважати успіхом галузі, то що тоді є неуспіхом?

      Так чи інакше, але після зміни влади після президентських виборів і проведення ретельного аналізу роботи Сумського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Сумиспирт» ситуація виявилася плачевною. На момент зміни керівництва загальні збитки галузі досягли 11 мільйонів гривень. Не хочеться згадувати вже колишнього голову обласної держадміністрації пана Володимира Щербаня, який розповідає, як «підняв» економічно Сумщину, але дані по галузі — також результат цього «підйому».

      — Загалом в Україні склалася парадоксальна ситуація щодо цієї галузі, — каже  Володимир Мельник, призначений у тій кризовій ситуації керувати об'єднанням. — Я вже десять років працюю в системі «Укрспирту». На жаль, цифри свідчать: якщо, наприклад, у Франції цивілізована, скажемо так, норма крадійства — десять відсотків, то у нас — 80. Судіть самі, за статистикою 2005-го року, Україна споживає за рік півдекалітра на душу населення у перерахунку на стовідсотковий спирт, Естонія — 1,2 декалітра. Росія — 1,8, Франція — 2,2. Можна б порадіти, що Україна — найбільш непитуща нація. Але ж ми прекрасно розуміємо, що це не відповідає дійсності. Приблизно півтора декалітра, що реально припадають на душу населення, не обліковують. Як наслідок, за підрахунками, державний бюджет повинен мати з галузі близько десяти мільярдів гривень, а має два. Отже, втрачається вісім мільярдів...

      Чому відбувається так? Бо спирт ллється повз офіційні облікові джерела і зникає в тіньових напрямках. Володимир Мельник вважає, що здійснюється це переважно вже з готовою продукцією. Принаймні щодо Сумщини факти про порушення на ринку сировини не підтвердилися.  Що ж до конкретних причин, які призвели сумську гілку галузі до занепаду, то тут перевірки констатували і нецільове використання кредитних коштів, і недопоставки на підприємства сировини після стовідсоткової передоплати, і свідоме заниження відпускної ціни на спирт — часом вона була нижча за собівартість!

      Працювати було над чим. І вже за 2005 рік збитки підприємств об'єднання «Сумиспирт» зменшилися втричі. Коефіцієнт використання потужностей та реалізація спирту зросли на 30 відсотків.

      «Секрет» того, що справи пішли ліпше, для Володимира Мельника простий: у галузь потрібно залучати інвестора. Але не такого, який хоче «зняти вершки» і «задіяти схеми», а такого, який би справді був зацікавлений у виробництві продукту. Отож залучення не кримінальних інвесторів, а інвесторів, якi є  реальними споживачами спирту стали шляхом до нормалізації роботи  «Сумиспирту». Один із прикладів — робота над біоетанолом.