Отрута з аптеки

      За прогнозами фахівців Українського центру грипу, через декілька тижнів більшість наших міст може «накрити» хвилею грипу та гострих респіраторних захворювань. Причому левову частку людей, яких звалять з ніг вірусні інфекції, традиційно становитиме найвразливіша до повітряно-крапельної «зарази» категорія – діти. Втім медики бояться не лише ускладнень, які може спровокувати грип чи застуда, а й смертельних результатів неправильного лікування, «прописаного» дитині сусідкою, батьком чи мамою. Історія з трьома американськими немовлятами, які померли через передозування звичайнісіньких крапель у ніс, може повторитися у будь-якому куточку України. З тією лише різницею, що світова спільнота може про це й не дізнатися...

      Відомо, що грип супроводжується значним підвищенням температури тіла. Як правильно при цьому дібрати жарознижувальні препарати для дитини? Чим лікувати нежить у двомісячного малюка? Які побічні ефекти можуть викликати у «грудничків» «дорослі» препарати від застуди й кашлю? На ці та інші запитання «УМ» відповідає головний дитячий інфекціоніст МОЗ України, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця, доктор медичних наук, професор Сергій Крамарєв.

Фізрозчин у ніс — єдині безпечні краплі для п'ятимісячної дитини

      — Сергію Олександровичу, сьогодні в українських аптеках можна побачити не один десяток протизапальних препаратів, які продають без рецепта. І часто дорослі купують для хворих малюків ті ліки, які беруть в аналогічних ситуаціях для себе: пігулки «від температури», краплі від нежитi чи сиропи «від горла». Мовляв, мені допомогло, то й дитині гірше не буде. Наскільки виправданим є такий підхід до вибору медикаментів і чим він загрожує дитячому здоров'ю?

      — Запам'ятайте, цього не можна робити в жодному разі! По-перше, через загрозу передозування: часто дорослі не можуть правильно розділити таблетку чи капсулу, аби дати дитині точно ту дозу, яка їй потрібна. Тому в нас трапляються отруєння навіть тими препаратами, якi, на перший погляд, дозволені дітям. По-друге, деякі «дорослі» ліки можуть не просто уповільнити процес одужання маляти, а й призвести до тяжких захворювань печінки, серця, нирок тощо і навіть спричинити смерть. Узяти хоча б найпростіші краплі в ніс, які мають судиннозвужувальну дію (нафтизин, галазолін, санорин тощо). Якщо їх капати дітям віком до 6 місяців, у малюків можуть виникати побічні ефекти з боку нервової та серцево-судинної системи. Не всі батьки знають, що дітям до півроку можна закапувати у ніс лише фізрозчин, і більш нічого.

      — Хіба фізрозчин може лікувати нежить?

      — Треба розуміти, що нежить при гострому респіраторному захворюванні минає за 2-3,  максимум 4 дні. Дитячий організм сам упорається з вірусною інфекцією, наша задача — допомогти зняти неприємні симптоми і запобігти розвиткові ускладнень. Фізрозчин у цьому плані дає непоганий ефект: зволожує слизову і промиває порожнину носа. Щодо дітей, яким виповнилося 6 місяців, то їм судиннозвужувальні краплі потрібні обов'язково, якщо дитина не може дихати носом через закладеність, і це їй заважає спати, їсти... Проте ці краплі можна застосовувати не довше 2-3 днів, якщо не хочете отримати побічні ефекти. Ці препарати різко зменшують діаметр кровоносних судин носа, через що припиняється набряк слизової оболонки і відновлюється носове дихання. Але через деякий час судини знову розширюються, причому сильніше, ніж до застосування крапель. Якщо капати нафтизин тривалий час (більше 2-3 днів), то судини взагалі втрачають здатність самостійно підтримувати правильний тонус і залишаються розширеними. Як результат — маємо зворотній ефект.

Анальгін б'є по нирках, аспірин — по печінці

      — Що треба знати батькам, які хочуть вибрати ефективні, але безпечні жарознижувальні ліки для свого малюка?

      — До найпопулярніших антипіретиків, тобто речовин, за допомогою яких можна збити у хворого високу температуру, належать ацетилсаліцилова кислота (аспірин), метамізол натрію (анальгін), парацетамол, ібупрофен та німесулід. Але батькам треба пам'ятати, що із цих препаратiв Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендує застосовувати для дітей з першого місяця життя тільки два: ібупрофен та парацетамол. Це досить ефективні препарати, які практично не мають побічної дії при нетривалому застосуванні (протягом 1-3 днів). А от якщо дитина отримає занадто високу дозу препарату або буде приймати ліки дуже довго, наслідків довго чекати не доведеться. Але це вже зовсім інша розмова.

      — Чому ж інші три препарати потрапили в немилість до медиків? Наскільки я пам'ятаю, ще 10—15 років тому жар у дітей тільки аспірином і збивали...

      — Річ у тім, що ацетилсаліцилова кислота може викликати у дітей віком до 12 років страшне захворювання під назвою синдром Рея. У світі щороку реєструються близько 5-8 випадків цього захворювання на один мільйон дітей віком від нуля до 18 років. І в Україні трапляються випадки, я сам бачив таких пацієнтів. Зазвичай хворі діти скаржаться на нудоту, сильний головний біль і важке дихання, у них розвивається набряк мозку та гостре ураження печінки. Якщо хворому на синдром Рея не надати термінову допомогу, він може знепритомніти, впасти в кому і, зрештою, померти. Причому летальність від цього захворювання дуже висока — від 30 до 50 відсотків випадків... Тому в більшості країн світу ацетилсаліцилова кислота заборонена для зниження температури тіла у дітей віком до 14 років.

      — Якщо ацетилсаліцилова кислота дає такі ускладнення, чому її не заборонено вживати дорослим?

      — Тому що обмін речовин у дітей відрізняється від метаболізму дорослої людини. Діюча речовина таблетки чи капсули знешкоджується в організмі іншими шляхами, і печінка дорослого не отримує від медикаменту такого «вбивчого удару».

      — Добре хоч так... Тепер перейдемо до «перемивання кісточок» анальгiновi. Покоління моїх батьків знало, що ця речовина чудово збиває температуру й гамує біль — набагато краще порівняно з іншими антипіретиками. Тому на додачу до аспірину обов'язково давали хворим малюкам шматочок таблетки анальгіну. Чому тепер педіатри сварять батьків за такі дії?

      — Він нерідко спричиняє агранулоцитоз (раптове ураження кісткового мозку, в результаті чого порушується його здатність виробляти клітини крові). При цьому помирає один пацієнт із трьох. Вживання анальгіну може призвести до  набряку мозку, руйнування еритроцитів і розвитку гострої ниркової недостатності, а також — зверніть на це особливу увагу — допомагає затриматися в організмі бактеріальним токсинам, які утворюються в організмі під час інфекційного захворювання і яких треба якомога швидше позбутися.

      — Це ж, мабуть, треба випити цілу жменю пігулок, аби вони дали такий моторошний ефект? Або вживати їх тривалий час...

      — Не обов'язково. Побічна дія може бути і від однієї-двох ін'єкцій чи кількох таблеток! Зважаючи на те, що ризик розвитку смертельних побічних дій вiд вживання анальгіну переважає його терапевтичний ефект, препарат був заборонений для лікування дітей віком до 18 років майже в усіх країнах світу. Фахівці ВООЗ рекомендують вдаватися до цього засобу тільки у крайніх випадках, коли інші ліки не допомагають, і то коротким курсом (1-2 введення) та в умовах стаціонару, під наглядом лікарів.

      — А що «не так» з німесулідом? Він начебто лейкоцити не душить...

      — Ця речовина нерідко уражає клітини печінки. Тож дитина після вдалого лікування банальної застуди може отримати «в подарунок» гепатит чи печінкову недостатність. Думаю, це занадто висока ціна за можливість знизити високу температуру тіла дитини... Тому в багатьох країнах Європи і навіть в Індії (країні, де цей препарат виробляють!!!) зараз триває кампанія про заборону його застосування у лiкуваннi дітей.

Закапування в ніс соку цибулі — варварство!

      — Як сучасні педіатри оцінюють ефективність «бабусиних» методів лікування нежитю й застуди? Пам'ятаю, коли я була малою, мама душила сік з цибулі, розбавляла його кип'яченою водою і капала оту «термоядерну суміш» у ніс. А сусідським дітям капали добре просмажену й охолоджену олію й навіть обкладали ніс зубчиками часнику...

      — Фітонциди, які виділяє часник або цибуля, справді згубно впливають на віруси і, зокрема, вбивають збудників грипу та ГРЗ, але закапування розчину соку в ніс — це просто варварство. Така суміш викликає подразнення і запалення слизових оболонок, і замість допомоги дитина отримує тільки погіршення стану. Якщо ж прикласти до шкіри свіжий часник, може виникнути опік — навіть другого ступеня, із пухирями! Для того, аби отримати лікувальний ефект, ці продукти треба їсти, але також не захоплюватися. Часник у великих кількостях може викликати патологічні зміни в печінці, а цибуля — подразнення слизової оболонки шлунка і навіть гастрит. Як варіант — можна розрізати цибулину чи зубець часнику і розкласти кілька шматочків у кімнаті хворого. Тоді фінонциди працюватимуть над дезінфекцією повітря без побічної дії. Щодо закапування олією, то воно не дає жодного ефекту. Такі краплі просто вкривають усе жирною плівкою, тоді як ніс потребує зволоження.