Казали мені мама, навчені життям, що перша дитина народжується випадково, бо молоді батьки не дотримали правил безпеки, друга — щоб зберегти шлюб. А вже третя — це та, що народжується в любові та згоді, коханому чоловікові на щастя. Вона буває найрозумніша. З цим життєвим жіночим висновком можна не погоджуватися. Для когось перша і єдина дитина — плід щирої любові, і в неї вкладаються всі сили і надії. А дехто не дбає і про своїх багатьох дітей, невідь навіщо й народжених. Але сліди того, що пізніші діти — вдатніші, знаходимо не тільки в казках, де третій син — найрозумніший (хоч і зветься дурнем чи нечупарою). У давніх релігіях вірили, що, звівши юну дівчину та мудрого старого, якщо він, звичайно, ще при чоловічій силі, можна отримати бога. Батькові Конфуція, людини, яка створила систему ідей, яка живе і процвітає вже понад дві тисячі років — конфуціанство, — було 70 років. Чим не бог? Здавна люди підмітили такий закон життя, що від старішого батька — розумніші діти.

Саме цю закономірність живої системи людства досить простим спершу шляхом виявили дніпропетровські вчені Ігор Алексахін та Олексій Ткаченко. Вони вибрали з великої радянської енциклопедії всіх осіб, імена яких супроводжувались епітетами «великий», «геніальний», «знаменитий» і так далі. Статистичний аналіз біографічних даних видатних представників людства показав, що ймовірність з’яви талантів вищого рівня значно вища у період віку батька від 30 до 50 років. Переважна більшість — близько 80 відсотків — талантів вищого рівня народились від батьків у такому, скажімо, не зовсім молодому віці. Батькові Іоганна Баха, наприклад, було сорок років, Марії Заньковецької — 44, Франкліно Делано Рузвельта — 56 років. Оптимальний же вік відтворення талантів, як показали подальші дослідження — у межах 35-45 років. У батьків цього віку народжується 40 відсотків талантів вищого рівня. По віку матері такої закономірності не виявлено.