Класний хлопець Гаррісон Форд

05.01.2007
Класний хлопець Гаррісон Форд

      «Ну я, щиро кажучи, не певен, що на мене налізуть старі штани археолога... Але капелюх підійде точно!». Так у притаманній йому іронічній манері прокоментував своє повернення в пригодницьку кіноепопею про пригоди Індіани Джонса 64-річний Гаррісон Форд.

      Актор, звісно, вже не молодий, але пороху в порохівницях йому не бракує. Недарма ж сам він каже, що в 60 років почав нове життя. Ще б пак — розлучився з  другою дружиною, вставив у вухо сережку, знову підкачався у тренажерному залі і, нарешті, закрутив кохання із на 22 роки молодшою актрисою Каллістою Флокхард. Вона запевняє, що такого чоловіка, яким є Форд у ліжку, ще ніколи не зустрічала й навряд чи зустріне, бо він — «просто звір».

      Звір — не звір, але зовні Гаррісон і справді виглядає хоч куди. Чи й не краще, ніж 20 років тому, коли його ім'я вдруге (після ролі капітана Соло у «Зоряних війнах») загриміло на весь світ завдяки образу непосидючого археолога Індіани Джонса. Словом, гріх не зробити приємне старим друзям — Стівенові Спілбергу і Джорджеві Лукасу — й не погодитися на участь у зйомках четвертого фільму про пригоди Індіани.

      Парочка славетних режисерів-продюсерів-сценаристів уже завершили роботу над сценарієм (останню крапку поставили буквально за кілька днів до Нового року) «Джонса-4», і тепер активно готуються до початку знімального процесу. Готуватимуться аж до червня (прем'єру фільму заплановано на травень 2008 року), адже метрам дуже хочеться не підвести своїх шанувальників і видати «на-гора» якiсний продукт. Принагідно умовлятимуть сера Шона Коннері, який раніше зображував батька Індіани Джонса, погодитися знову трохи побігати за «непосидючим» синком. Коннері, швидше за все, погодиться, адже йому теж на брак форми скаржитися гріх.

«Видовище буде надзвичайним!»

      Хто ще складатиме Фордові компанію на знімальному майданчику, наразі невідомо — акторський склад іще не затверджений. Однак найбільшою інтригою є навіть не це, а те, як саме зніматиметься фільм. Адже Спілберг, який буде режисером, надає перевагу роботі з кіноплівкою, тоді як Лукас — йому, швидше за все, дістанеться роль продюсера, — працює в цифровому форматі, так, як це він робив у «свіжих» «Зоряних війнах».

      Раніше, ще два роки тому, творці майбутнього фільму обіцяли, що намагатимуться якомога ближче дотримуватися притаманного першим трьом стрічкам натуралізму, себто зведуть до мінімуму застосування комп'ютерних технологій і «мальованих» спецефектів. Хоча, звісно, повністю без комп'ютера обійтися неможливо, адже, за словами Стівена Спілберга, у четвертій серії пригод Індіани Джонса буде чимало таких епізодів, які не на жарт загрожуватимуть життю акторів.

      Але хай там як воно буде, можна не сумніватися, що видовище буде захоплюючим. «Я вас запевняю: фільм буде просто надзвичайним, більше того, він стане найкращим у кіноепопеї!» — переконаний Джордж Лукас. Такої ж думки дотримується й Гаррісон Форд, який вважає, що цього разу — з висоти прожитих років, набутого досвіду, розвитку кіноіндустрії тощо — зіграє Індіану Джонса краще, ніж будь-коли в минулому.

Граалеві Дена Брауна до Граалю Індіани — рости й рости...

      Нагадаємо, що востаннє Форд перевтілювався в археолога-мандрівника аж у 1989 році, у фільмі «Індіана Джонс: Останній хрестовий похід». Саме в цьому фільмі роль батька головного героя зіграв Шон Коннері, який допомагав (а іноді й заважав) синові спершу розшукати, а потім врятувати від нацистів Священний Грааль. До слова, саме «Останній хрестовий похід» кiномани, розчаровані бездарною екранізацією книжки Дена Брауна «Код Да Вінчі», назвали найкращим фільмом, який розповідає про Грааль. Зрештою, пригоди Індіани Джонса взагалі визнані однією й найкращих кіноепопей, яка, до того ж, зібрала одну з найбільших в історії кас (1,18 мільярда доларів) і отримала сім премій «Оскар».

      До «Походу» були фільми «У пошуках втраченого ковчега» та «Індіана Джонс і Храм долі». В першій стрічці, яка вийшла на екрани у 1981 році, Індіана вирушає на пошуки легендарного біблійного ковчега зі священними скрижалями. Прем'єра «Храму долі» відбулася 1984-го — цього разу археолог разом із друзями розшукував у Гімалаях таємничі й небезпечні камені Шанкара.

Від теслі — до зірки

      Після «Індіани» Форд міг би й узагалі не зніматися — його ім'я вже було назавжди вписане як в історію Голлівуду, так і в серця любителів кіно. А починав цей напівірландець (по батькові), напівєврей (по матері — а отже, вважайте, єврей чистісінький) із таких жалюгідно другорядних ролей, що був змушений підробляти... теслею. За чутками, саме завдяки вдало витесаним декораціям майбутня кінозірка й вибилася в люди: нібито якось один режисер попросив першого-ліпшого робітника сцени, який крутився поряд, проговорити кілька реплік. Гаррісон ці пару реплік сказав. Та так, що про теслярську справу відтоді міг забути. Незабаром у красеня Хана Соло, який так хвацько воював між зірками на своєму старенькому зорельоті, закохувалися дівчата з усього світу. До речі, знову ж таки, за чутками, знімальний тиждень Форда у «Зоряних війнах» коштував... 500 доларів. Уже через п'ять років Гаррісона прозвали «Феррарі» — за стрімкий злет не так кар'єри, як гонорарів. Уже сам той факт, що при розлученні Форд залишив дружині Меліссі 70 мільйонів доларів відступних, не рахуючи аліментів на двох їхніх дітей та численних витрат на утримання будинків, відрахувань з майбутніх гонорарів тощо багато про що свідчить.

      А взагалі, гроші — це не головне. Головне — щоб людина була хороша. А Форд не просто хороший — класний хлопець! Принаймні сам він скромно дотримується про себе такої думки й іншим радить.

 

ПРЯМА МОВА

Гаррісон Форд про...

...свій вік:

      — Мій вік, а тим паче у прив'язці до моєї кар'єри, не турбує мене анітрохи. Звісно, я не юний хлопчик, але й для людей мого віку вистачає ролей, що вже стільки років яскраво доводить Шон Коннері. Так що мені ще працювати й працювати. От хіба що жінки біля мене в кадрі теж уже здебільшого старші (підморгує)... Але ви знаєте — я завжди любив зрілих жінок. І в кіно теж. Із такими набагато цікавіше працювати і... ну і взагалі спілкуватися. Сподіваюся, в четвертій серії пригод Інді поруч зі мною також буде не юна старлетка, а досвідчена леді. Не личить моєму Індіані в такому віці зваблювати молоденьких дівчаток (хитро  посміхається)...    

...теслярство:

      — Зараз я вже цим майже не займаюся — навички втратив. Я ж-бо був червонодеревщиком і полірувальником, витесував тонкі деталі — у цій справі постійно треба працювати, практикуватися й набивати руку, аби утримувати майстерність на високому рівні. Щось, звісно, ще пам'ятаю, але до колишнього вміння мені тепер далеко.

...те, чому давно не знімався в комедіях:

      — Ну в мене ж немає кіношної «дієти». Я люблю зніматися в найрізноманітніших жанрах фільмів. А оскільки раніше на мою долю випадало багато комедій, тепер хочеться трохи від них відпочити. Та це не зумисне — я ж не знаю, який сценарій мені запропонують завтра.

...момент, коли вперше відчув, як важко бути знаменитістю:

      — це було під час роботи над третім епізодом «Зоряних воєн». У мене було кілька тижнів перерви в роботі, і я вирішив гайнути до Марокко — заховатися від усіх, відпочити... Орендував невеличке авто, поїхав у пустелю й вирішив заїхати до Феза — одного з найдавніших міст Північної Африки. Приїжджаю, а там у кожному районі — по кінотеатру, де транслюють тільки два фільми за моєю участю. У місцевих мій приїзд викликав шок. І в мене теж — саме тоді я подумав, що популярність може бути й набридливою...

 

ФІЛЬМОГРАФІЯ

2006 — «Вогненна стіна стіна»

2003 — «Голлівудські копи»

2002 — «К-19»

1998 — «Шість днів сім ночей»

1995 — «Сабріна»

1992 — «Ігри патріотів»

1989 — «Індіана Джонс і останній хрестовий похід»

1988 — «Ділова жінка»

1984 — «Індіана Джонс: Храм долі»

1982 — «Той, що біжить по лезу»

1981 — «Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега»

1979 — «Апокаліпсис сьогодні»

1977 — «Зоряні війни»

  • Огидні і прекрасні

    У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>

  • Ольга Куриленко: Мені ніколи не спадало на думку зірватися

    Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».

    Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не по­требує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>

  • Ковток води

    Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>

  • Хай живе королева!

    Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>

  • Король переміг Цукерберга

    Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>

  • Німецька ПОПелюшка

    Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>