ЦИТАТИ ТИЖНЯ

29.12.2006

Віктор Янукович, Прем’єр-міністр України

— про фразу «Да пошли вы!», яку Азаров кинув на адресу опозиції під час розгляду бюджету:

      — Емоції, які іноді бувають і в чоловіків, і в жінок, — це, звичайно, неприпустимо, щоб політики ці емоції виплескували у стосунках. Тим паче публічно. Коли там тет-а-тет — можна на вушко сказати акуратно, і вирішується по-чоловічому. Але такі моменти бувають. Це втома. Я не хочу виправдовувати Миколу Яновича. Але той процес, у якому він тоді знаходився, був дуже важким. Міністр фінансів дуже часто буває крайнім у цьому процесі... Адже всі депутати знають, що Микола Янович доброзичливий і не злий, але іноді трапляються слабкості.

(УНІАН)

 

Юлія Тимошенко, лідерка фракції БЮТ

— про внутрішні потреби Віктора Януковича:

      — Йому постійно треба демонструвати, що в нього є все, що має бути в мачо: наприклад, характер, щоб боротися з Ющенком, метал у голосі до місця і не до місця, жести, інтонації і так далі. Він має виконати певний джентльменський набір: усунути Бориса Тарасюка, прибрати Анатолія Гриценка, кажучи їхнім сленгом, «опустити» Ющенка і стати справжнім крутеликом у владі.

(«Коммерсант-Украина»)

 

Юрій Луценко, екс-міністр внутрішніх справ —

про звинувачення з боку нового глави МНС Шуфрича, нібито Луценко «продав усіх своїх — і одних, і інших»:

      — Несторe, я розумію, що я тобі не рівня... Розумієш, тобі ще до мого треба попрацювати і хоча б узнати, що таке МАГАТЕ. Зрозумій одне! Всі вчать, що політику з таким багажем, як у мене, не варто звертати увагу на мошкару. Але не можна мовчати, коли нахабно брешуть і при цьому дивляться в очі очима блакитного ольхена, який украв разом із есдеками купу нафтозаправок.

(ICTV, «Свобода слова»)

 

Михайло Бродський, депутат Київради

— про рівень довіри киян до чинного мера:

      — Мій космічний друже, після півроку правління у місті команди прибульців ваш рейтинг опустився до рівня плінтуса. Повністю задоволені діяльністю мера лише 3,5% опитаних. Тому у вас немає жодного права заявляти, що у Києві вас хтось підтримує, окрім членів вашого клану та примкнулих до них Партії регіонів і СПУ.

      Є чимало вагомих аргументів на користь повернення «Льоні-космоса» назад у космос. На інших планетах Сонячної системи, по-перше, ще безліч нічийної землі, тому її можна розпродувати наліво і направо. По-друге, на жодній із навколишніх планет ще не зафіксовано існування мислячих істот, що по-суті означає відсутність опозиції до Леоніда Михайловича.

(прес-служба Бродського)

 

Володимир Логвиненко, голова Донецької облдержадміністрації

— про гірку долю та невисокі амбіції донецького «губернатора»:

      — Я прийму пропозицію, якщо мене запросять на роботу в обласну раду. В умовах політичної реформи обласні адміністрації залишаються з дещо іншими функціями, а обласна рада утворює собі виконавчий орган з усіма витікаючими наслідками. Дві третини функцій обласної адміністрації переходить в зону відповідальності облради.

(УНІАН)

 

Юрій Поляченко, міністр охорони здоров'я

— про те, що він питиме на Новий рік і чим радить лікувати похмільний синдром:

      — У свята я надаю перевагу горілці і текілі. А якщо дуже важко зранку, то потрібно пити багато чаю з лимоном. Ну й народний спосіб — розсіл, нового я нічого не придумаю.

(«Українські новини»)

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>