Руки в «Боки»

      Італійський «Мілан» та Андрій Шевченко не змогли здобути третій, максимально можливий за кількістю, міжнародний клубний трофей 2003 року — Міжконтинентальний кубок. Позавчора в Йокогамі володарі Кубка чемпіонів та Суперкубка УЄФА хай лише в серії пенальті, але поступилися кращій команді Південної Америки — аргентинській «Бока хуніорз».

      Загалом, європейці в цих поєдинках не схильні «вмирати» на полі — звання найсильнішого клубу планети є вельми умовним. Утім часто додатковим стимулом для футболістів є чимала винагорода переможцям від організаторів, зокрема авто «Тойота» останньої моделі найціннішому гравцеві матчу. До речі, інша назва цієї зустрічі — Toyota Cup, і під егідою відомої автомобільної марки відбувся вже

24-й Міжконтинентальний кубок (загалом цей трофей нинішнього року розігрувався 42-й раз). У італійців був ще й додатковий стимул — у випадку перемоги «міланісти» могли стати першою командою, яка виборола Міжконтинентальний кубок учетверте (досі «россо-нері» здобували трофей у 1963-му, 1993-му та 1990 роках). Крім того, капітан Паоло Мальдіні міг встановити ще один рекорд, вийшовши на поле в матчі вже п'ятого Міжконтинентального кубка. Враховуючи таку підвищену мотивацію, керівництво «Мілана» фактично знехтувало останньою грою в груповому турнірі європейської Ліги чемпіонів, відрядивши за тиждень до Японії сімох футболістів основного складу, разом із нашим Шевою.

      Старожил «червоно-чорних» Мальдіні, зрештою, свій рекорд встановив. А ось Андрій героєм поєдинку не став. Хоча міг...

      Початок матчу пройшов у невисокому темпі — обидві команди намагалися не форсувати події. Перший небезпечний момент виник лише на 20-й хвилині, коли Діда парирував небезпечний удар Матіаса Доннета. Відповідь «Мілана» була більш ніж переконливою: після чудової передачі Андреа Пірло на «побачення» з Аббондансьєрі вийшов данець Йон Даль Томассон і холоднокровно переграв голкіпера аргентинців. Утім «Бока» відігралася досить швидко: вже за 4 хвилини той самий Доннет зрівняв рахунок, добивши м'яч після того, як його парирував Діда. Одразу після цього «Мілан» міг знову поновити перевагу, але бразилець Кака влучив у штангу.

      У другому таймі «міланісти» заволоділи великою ігровою й територіальною перевагою, змусивши володарів Кубка Лібертадорес відійти в оборону. На 51-й хвилині Пірло зі штрафного пробив у стінку. Потім, знову після розіграшу стандартного положення, Мальдіні з близької відстані наче навмисно поцілив у воротаря. А на 66-й хвилині стовідсотковий гольовий момент змарнував молодий Кака, який не забив із трьох метрів після навісу Джузеппе Панкаро. Наприкінці основного часу підопічні Карлоса Б'янкі вирівняли гру і створили кілька небезпечних моментів, тоді як команда Карло Анчелотті вже явно «домучувалася» на полі. На 3-й доданій хвилині відмінний шанс забити вирішальний гол втратив Тевес, який пробив вище воріт із «убійної» позиції.

      В овертаймі обидві команди приділяли підвищену увагу захисним діям. До речі, саме так було і в фіналі європейської Ліги чемпіонів, коли «Мілан» зустрічався з «Ювентусом». Але тоді у «россо-нері» не було такої розкішної можливості для «золотого голу», яку мав Андрій Шевченко. На 16-й хвилині додаткового часу після фірмової передачі Пірло український форвард в уже звичному для себе стилі спіймав м'яча на груди в центрі штрафного майданчика, розвернувся до воріт і бив практично впритул, але Роберто Аббондансьєрі якимось дивом став на шляху «плямистого»... На 117-й хвилині після розіграшу штрафного забив випущений на заміну Філіппо Індзагі, але — з явного, вже традиційного офсайду, який зафіксував безпомилковий російський рефері Іванов.

      Щодо пенальті, то їх краще й не згадувати. Це була пряма протилежність тій серії 11-метрових, яку «міланісти» майже бездоганно виконували в фіналі європейської Суперліги. Діда один «сейв» зробив, але його товариші по команді з чотирьох ударів «змазали» аж три (двічі аргентинців виручив Аббондансьєрі), тож до Шевченка черга просто не дійшла. Звісно, було б дуже ефектно, якби Андрій подарував своєму клубові ще один Кубок, реалізувавши вирішальний «пеналь», але варто замислитися: чи варта почесного трофею команда, яка демонструє «футбол через силу», не радуючи глядачів голами з гри? Зрештою, мабуть, перемогла справедливість: стадіон у Йокогамі — саме той, який був місцем проведення фіналу останнього чемпіонату світу, — забезпечив Міжконтиненальному кубку супераншлаг і став свідком перемоги латиноамериканського клубу. «Бока хуніорз» виграла трофей втретє, зрівнявшись за цим показником із «Міланом». А величезний символічний ключ від «Тойоти» й звання MVP матчу отримав не українець Андрій Шевченко, а 23-річний аргентинський півзахисник Матіас Абель Доннет.

«Мілан» (Італія) — «Бока хуніорз» (Буенос-Айрес, Аргентіна) — 1:1 (дод. час., по пенальті — 1:3)

      Йокогама. 66 757 глядачів.

      Арбітр — Валентин Іванов (Росія)

      «Мілан»: Діда, Мальдіні, Костакурта, Панкаро, Кафу, Гаттузо (Амброзіні, 102), Пірло, Зеєдорф, Кака (Руй Кошта, 78), Шевченко, Томассон (Ф.Індзагі, 60)

      «Бока хуніорз»: Аббондансьєрі, Ск'яві, Переа (Херес, 73), Бурдіссо, Родрігес, Доннет, Канья, Батталья, Каскіні, Гільєрмо (Тевес, 73), Ярлі

      Голи: Томассон, 24 — Доннет, 29

      Серія пенальті:

      Пірло, 0:0 (воротар) — Ск'яві, 0:1 (гол)

      Руй Кошта, 1:1 (гол) — Батталья, 1:1 (воротар)

      Зеєдорф, 1:1 (вище ворiт) — Доннет, 1:2 (гол)

      Костакурта, 1:2 (воротар) — Каскіні, 1:3 (гол)

ПРЯМА МОВА

Андрій Шевченко, форвард «Мілана»:

      — Це і є футбол. Ви можете виграти чи програти. Не варто робити з цього трагедію. Ми провели гарний матч, і мрія майже здійснилася. «Бока» виглядала в цьому матчі дуже добре: аргентинці захищалися великим числом й атакували дуже швидко. Добрий для нас сезон не може бути змазаний тільки цим програшем. Сподіваюся, ми повернемося сюди в наступному році.