Борис Тарасюк i Юрiй Костенко порозумiлися остаточно? (Фото автора.)
Першим видимим кроком до об'єднання національно-демократичних партій у єдину політичну силу, про яку йшлося в суботу на з'їзді УРП «Собор», має стати організаційна єдність між двома абсолютно незалежними частинами розколотого майже десять років тому Народного руху. Як вдалося дізнатися «УМ», можливо, саме цього тижня буде публічно оголошено про намір створити єдину раду на чолі з лідерами двох партій — Борисом Тарасюком (НРУ) та Юрієм Костенком (УНП), спільний секретаріат і спільні офіси. Кінцевою метою цього акту має стати злиття двох партій.
«Нинішня ситуація в країні стала можливою внаслідок набуття чинності політреформи і неузгодженостей у демократичному таборі. Тому ми зобов'язані подбати про консолідацію національно-демократичних сил», — прокоментував «УМ» наміри нинішніх та колишніх рухівців заступник голови НРУ, народний депутат від блоку «Наша Україна» Василь Куйбіда. Помилки 2006 року і загострення протистояння в країні змушують «нацдемів» усвідомити «свою відповідальність за Українську державу і відкинути свої особисті інтереси» — так Куйбіда пояснив, що саме надихнуло рухівців на активні переговори і спільні дії, хоча в попередні роки процес об'єднання далі декларативних заяв не просувався.
Зазначимо, що досі одним із каменів спотикання у питанні об'єднання правоцентристських сил була проблематичність механізмів такого єднання. Як розповідав у інтерв'ю «УМ» лідер Української народної партії Юрій Костенко, для нього принциповим є об'єднання партій «з низів». Проте Василь Куйбіда дав зрозуміти, що тепер Костенко таки пішов на компроміс зі своїм принципом. «Ну якщо верхи не демонструватимуть кроки до об'єднання, то і низи не візьмуться... — пояснює заступник голови НРУ. — І, крім того, ви зрозумійте: якщо в кожному з 29 тисяч населених пунктів почнеться поступове об'єднання, то на скільки часу воно затягнеться».
Рухівцям, які хочуть злитися воєдино, є куди поспішати, бо немає гарантій, що парламентські вибори не будуть позачерговими. Плюс цілком реальними є дострокові вибори в органи місцевого самоврядування. А щоб нова партія могла взяти участь у виборчому процесі, вона повинна бути, як мінімум, рік зареєстрована у Мін'юсті.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
