Фракцiя БЮТ учора знову блокувала президiю. (Фото PHL.)
Від початку порядок денний обіцяв, що четвер, 16 листопада, у Верховній Раді буде нелегким і цікавим днем. Розгляд двох варіантів закону про Кабінет Міністрів від двох «конкуруючих фірм» — розроблений секретаріатом Президента та урядом; остаточне ухвалення законів, необхідних для вступу України у Світову організацію торгівлі і, нарешті, спроба подолати президентське вето на закон про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства») — це, звісно, далеко не повний перелік питань, які мали розглянути депутати, але для того, щоб укотре «по-чорному» їх між собою пересварити, більш ніж достатньо.
Однак проблеми, як не дивно, почалися задовго до розгляду найважливіших питань порядку денного. Причиною конфлікту, внаслідок якого фракція Блоку Тимошенко заблокувала трибуну й категорично відмовлялася її розблоковувати, стало таке нібито безневинне питання, як обрання нардепа до складу одного з парламентських комітетів. «Антикризова» коаліція знову вирішила «повчити» опозиціонерів, як треба жити, й не проголосувала за включення нещодавно обраного до ВР за списком БЮТ Юрія Гнаткевича до комітету з прав людини. Як уже писала «УМ», у «більшовиків» це увійшло у звичку — «валити» всіх, хто не з ними, незалежно від прізвища, питання, яке розглядається, тощо. Не допомагають навіть умовляння «антикризового» спікера ВР Олександра Мороза. Натомість «регіонала» Андрія Пінчука, який дуже рвався із комітету молоді та спорту до бюджетного комітету, перевели туди без проблем, незважаючи на те, що квота фракції ПР у «бюджетників» давно вичерпана.
Цей факт так обурив БЮТівців, що вони заблокували трибуну й головуючому довелося оголосити перерву, після якої «антикризовики» змилостивились і таки дозволили Гнаткевичу працювати (а без членства у комітеті депутат цього права фактично позбавлений) в обраному ним комітеті.
Коли «УМ» на днях намагалася розпитати депутатів із коаліції, чому вони так тупо «валять» БЮТівців і «нашоукраїнців» навіть у кадрово-комітетських питаннях, «меншовики» переконували, що тут немає нічого особистого — ну хіба що трохи бажання «провчити». От і цього разу «регіонал» Василь Кисельов заявив, що таке голосування «по Гнаткевичу» спровокувала сама фракція БЮТ, коли за обрання «нашоукраїнки» Наталі Прокопович головою комітету з євроінтеграції віддала лише 9 голосів (однак пані Наталю таки обрали головою комітету, який свого часу «обезголовив», пішовши в уряд, Борис Тарасюк). «Ми своїм голосуванням лише показали, що не потрібно подвійних стандартів», - зазначив Кисельов. І Гнаткевича таки «пропустили», 402 голосами «за» дозволивши йому працювати в комітеті під головуванням комуніста Леоніда Грача. До речі, фракція КПУ так за це питання й не голосувала.
Після цього нарешті можна було братися до законодавчої роботи. На кону стояв вимучений (загалом президентське вето ще авторства Кучми на різні його варіанти накладалося вісім разів) закон про Кабінет Міністрів. Президент, від імені якого законопроект у варіанті Банкової представляв радник глави держави Ігор Коліушко, закликав парламент схвалити саме його версію цього законодавчого акту. Інакше, мовляв, Президент усе одно накладе на закон про Кабмін (у варіанті самого Кабміну) вето, оскільки урядова версія закону «містить положення, які суперечать Конституції, й у такій редакції не дасть змоги наблизити систему виконавчої влади до європейських норм». Зокрема, як пояснив Коліушко, урядовий проект не передбачає розділення політичних функцій міністра й управлінських функцій апарату міністерства, тоді як президентський пропонує знову запровадити інститут держсекретарів.
Натомість представник Кабміну, міністр юстиції Олександр Лавринович наголошував на тому, що досконалішим є саме проект, розроблений урядом. Він, мовляв, «визначає основні функції й повноваження уряду як вищого органу в системі виконавчої влади й дозволяє закріпити зміни в державному управлінні після набуття чинності конституційною реформою». Не те що президентський, який має на меті «зробити Кабмін придатком до консультативних служб Президента».
Депутати, щоправда, критикували обидва варіанти. Скажімо, «нашоукраїнець», голова Комітету ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко заявив, що й урядовий, і президентський законопроекти містять неконституційні норми, тому ідеальним варіантом узагалі було б ухвалити проект, внесений нардепом Миколою Оніщуком. Однак «антикризова коаліція», природно, до опозиційної думки не прислухалась і 247 голосами «за» (з допомогою кількох БЮТівців та двох «нашоукраїнців» Заплатинського й Волкова, які раніше приєдналися до «антикризової» коаліції) таки ухвалила саме урядовий варіант закону. Щоправда, у першому читанні — до другого спікер Мороз попросив профільний комітет парламенту так підготувати законопроект, «щоб він жодним словом не суперечив Конституції».
Дружно проголосувавши за постанову про проведення XVI сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі, яка відбудеться у Києві 5-9 липня наступного року, парламентарії розійшлися на перерву, після якої взялися до нелегкої справи — долати вето на свій дискримінаційний закон, згідно з яким збори акціонерів будь-якого господарського товариства вважаються такими, що відбулися, якщо на них присутні власники понад 50 відсотків акцій.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
