Центр дослідження геноциду українського народу діє вже чотири роки. Поки що ця громадська установа не має ні приміщення, ні постійних працівників. Утім є директор — доктор історичних наук, науковий співробітник Інституту історії Україні НАНУ Василь Марочко, який близько 20 років досліджує Голодомор і загалом історію українського села 1920—30-х років. Це він спільно з колегою Євгенією Шаталіною ще в 1989 році на сторінках «Українського історичного журналу» опублікував першу в Україні «легальну» статтю про Великий голод. Цей «живий інститут» деякий час очолював Асоціацію дослідників голодоморів, патронуючи вихід у світ десятків томів спогадів, документів, наукових розвідок. Цього року на запрошення Держдепартаменту США Василь Марочко у складі групи українських дослідників Голодомору і Голокосту побував у Сполучених Штатах Америки, де ознайомився з роботою кращих науково-просвітницьких осередків збереження історичної пам'яті різних національних груп. Мету Центру дослідження геноциду бачить у тому, щоб надати розголосу ідеї визнання Голодомору, призвичаїти чиновників до терміну, щоб вони були готові морально, психологічно і політично визнати штучний голод як злочин.