Чиї інтереси захищає Янукович?

      Тихо й скромно, «не висовуючись» поза межами своєї компетенції і не конфліктуючи з Президентом напряму, - так, на думку політологів, навчили поводитися Віктора Януковича найняті ним американські (або і якісь інші) політтехнологи. З прицілом на майбутнє, звісно: як відомо, той, хто тихіше їде, у результаті далі буде. Однак іноді про це правило Віктор Федорович таки забуває. Емоції беруть гору над тверезим розрахунком і «залізний Дон» «зривається», розкриваючи перед людьми свої потаємні козирі. Так, як це, скажімо, трапилося кілька днів тому, коли Прем'єр чи не вперше дозволив собі гостро критикувати главу держави. А все через те, що Віктор Ющенко наклав вето на зміни до закону про господарські товариства.

      Нагадаємо, що змінити планувалося «нижню планку» для кворуму акціонерів, чия присутність необхідна на засіданні для ухвалення рішень. Адже саме збори акціонерів як найвищий колективний орган правління компанії за законом вирішують найважливіші питання, зокрема такі, як визначення напрямів діяльності товариства, внесення змін до його статуту, розміру статутного капіталу, розподіл прибутку і збитків товариства, ухвалюють рішення про ліквідацію товариства тощо. У законі, який діє на даний момент, сказано, що скликані збори акціонерів вважатимуться чинними в тому разі, якщо на них присутні понад 60 відсотків акціонерів. Ухвалений Верховною Радою закон пропонував опустити цю межу на десять відсотків. Таким чином парламент фактично зігнорував права міноритарних акціонерів, дозволивши держателю 51 відсотка акцій (себто мажоритарному акціонеру) по суті самостійно розпоряджатися долею товариства. Тобто навіть у тому випадку, якщо інші 49 відсотків акцій належать одній особі або підприємству, їх фактично позбавили можливості впливати на рішення «зборів», не кажучи вже про ті сотні тисяч українських громадян, які стали акціонерами (хай навіть маючи лише один «цінний папір») ще з часів сумнозвісної «ваучеризації».

      Природно, така кричуща несправедливість не могла пройти повз увагу Президента. Хоча навіть у тому разі, якби глава держави не захистив права міноритарних акціонерів, наклавши на вищезгаданий закон вето, цей документ, очевидно, став би предметом розгляду Конституційного Суду. Адже він прямо суперечить Конституції, оскільки порушує непорушність права приватної власності, ускладнює захист державою всіх суб'єктів права власності і призведе до звуження обсягу прав громадян при внесенні змін до чинних законів. Експерти вчинок Президента переважно схвалили, зауваживши, що хоча зміни в законі про господарські товариства необхідні, проводити їх потрібно в комплексі. Так, свіжопризначений керівник головної служби соціально-економічної політики секретаріату Президента Олександр Шлапак на прес-конференції зазначив, що насамперед необхідно посилити захист міноритарних акціонерів, а також запровадити право обов'язкового викупу дрібних акцій за ринковими цінами, навести порядок з обліком права власності тощо, а тоді вже, можливо, й знижувати планку кворуму.

      «Цей закон відбиває інтереси кількох тисяч крупних власників, а натомість посилює безправність мільйонів дрібних акціонерів, - вважає й колишній міністр фінансів, лідер партії «Реформи і порядок» Віктор Пинзеник. - Нинішній стан із дрібними акціонерами породжує їхню безправність, блокує інвестиції, що могли б здійснити в українську економіку дрібні акціонери». На думку Пинзеника, без урегулювання питань захисту дрібних власників зниження кворуму «лише збільшить можливості одних управляти коштами й отримувати дохід інших - без будь-якого контролю та відповідальності перед останніми».

      Власне, саме на необхідності комплексного підходу наголосив у поясненнях до свого вето і Президент. Однак Прем'єр-міністра це чомусь дуже обурило. Віктор Янукович заявив, що рішення глави держави «не відповідає державним інтересам», адже ветований закон, на думку Прем'єра, вкрай необхідний державі. «Проблема полягає в тому, що 117 підприємств, у яких держава має 50 і більше відсотків акцій, сьогодні управляється ким завгодно, але не державою». Заявивши, що такого у світі не бачили, Янукович «попросив» Президента публічно прокоментувати свою позицію. Потім свою думку, ще більш емоційно, Прем'єр повторив і на засіданні Кабміну, обурено звернувшись до міністрів: «Шановні колеги,  ми з вами маємо право управляти державним майном, якщо держава має 50% і більше власності підприємства? Тоді, скажіть, будь ласка, чому ми не управляємо?». Янукович звернувся до урядовців з вимогою «найближчим часом провести цю роботу»: «Кожне міністерство прозвітує, як ефективно використовується державне майно і що держава від цього має».

      Здавалося б, це добре, що керівник уряду так переймається державними інтересами. Однак чому його анітрохи не турбують інтереси «маленьких» акціонерів та, зрештою, дотримання Конституції? На думку людей обізнаних, насправді причиною гострої зацікавленості Прем'єра є передусім одне товариство - «Укрнафта». Саме відібрати можливість контролювати цю структуру в групи «Приват», яка володіє 42 відсотками акцій «Укрнафти» (державі належить  51%), і було основною метою ухвалення парламентом змін до закону про господарські товариства. У цьому переконаний колишній голова Фонду держмайна, народний депутат від блоку «Наша Україна» Олександр Бондар. «Вирішуючи одне питання, «антикризовики» створили проблему для всіх акціонерних товариств України, - наголосив Бондар. - Проголосувавши за цей закон, вони понизили вартість усіх пакетів акцій, у тому числі й державних. Нині буде достатньо мати 50 відсотків акцій і все вирішувати». Зауважив екс-голова ФДМУ і ще одну важливу проблему: якби ухвалений Верховною Радою закон набрав чинності, держава втратила б контроль над іншим дуже важливим підприємством - «Укртатнафтою», де має лише 43 відсотки акцій.

      Утім навряд чи цього варто боятися. Хоч якими б зацикленими на власних інтересах та інтересах «своїх людей» були «антикризовики», а подолати президентське вето вони не зможуть - сил, тобто голосів, забракне.