Чим тільки не купиш посадовця, аби твій бізнес «не заплакав»! Ось і бракон'єри знайшли нестандартний спосіб оплати «співпраці» з потрібною людиною: один з керівників Запорізької філії Нижньодніпровського басейнового держуправління з охорони водних живих ресурсів за «сліпоту» на водоймищах, власну і своїх підлеглих, безлімітно ласував... раками! З часом «договірні сторони» конкретизували розмір разового хабара: тисяча раків. Позаяк стільки зябродихаючої членистоногої смакоти чоловік не міг спожити ані самотужки, ані з друзяками, то почав їх збувати. Через мережу, контрольовану тими ж таки бракон'єрами.
Зауважу, що середня ціна рака на стихійних ринках регіону становить п'ять гривень. Попри категоричну заборону їхнього вилову, придбати делікатесний харч можна і вздовж автомагістралі Харків-Сімферополь, і в рибних рядах запорізьких ринків. Благо, оберігають водні багатства такі ось, аморальні посадовці.
Вийшли на слід «кришувальника» співробітники облуправління з боротьби проти економічної злочинності, повідомляє Центр громадських зв'язків запорізької міліції. Ймовірно оперативники по-своєму зрозуміли нещодавню вимогу міністра внутрішніх справ Юрія Луценка стосовно боротьби з чиновниками-корупціонерами. Керівник МВС казав, що до Дня міліції кожен керівник обласної міліції має прозвітувати йому про спійману «крупну рибу», як бачимо, на Запоріжжі це зрозуміли по-своєму, тож i спіймали за руку такого собі «крупного рака».
Правоохоронці «узяли» хабарника на ринку біля залізничного вокзалу «Запоріжжя-1», під час отримання своєї чергової долі бракон'єрського промислу: в багажнику його приватного легковика було виявлено рівно тисячу напівживих раків. Агонізуючи, бідолашні дружньо ворушили клешнями, ніби намагалися дістати «гаранта» своєї недоторканності, охоронця-зрадника. А той і сам був напівживим в руках оперативників...
Наразі кримінальну справу порушено, однак лише за фактом зловживання службовим становищем. Прокуратура вивчає потребу задіяння ще й «хабарницької» статті Карного кодексу. Але є глибокі сумніви, що це буде зроблено. І легковик навряд чи визнають знаряддям злочину. Потрібно ж буде чоловіку чимось на роботу їздити!..
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
