У лапках чи в лапах?

      Напередодні чергових роковин Голодомору російська сторона вирішила плюнути через кордон і висловила свій скепсис iз приводу тих страшних подій у радянській Україні. Відповідну заяву поширив позавчора департамент інформації й друку МЗС Росії — контора, яка фактично представляє думку офіційного Кремля.

      «Кампанія довкола «голодомору» 1932-1933 років в колишньому СРСР з кожним днем набирає в Україні нових обертів, — заявляє інформаційний департамент МЗС РФ. — Практично її підняли до рангу державної політики. Збільшуються заклики, щоб Верховна Рада прийняла закон, який закріпив би політико-правову оцінку «голодомору» як «геноциду» українського народу, чиняться недвозначні натяки про виплату певних компенсацій. І, звісно ж, «стрілки годинника» нерідко переводяться на нинішню Росію».

      Москва висловлює свою позицію: «голодомор» навряд чи коректно розглядати тільки щодо України, адже йдеться про понуру сторінку в нашій загальній історії». І так далі.

      Вага цієї заяви підкріплюється її зневажливим тоном, зокрема тим фактом, що слова «голодомор» і «геноцид» взято в лапки. І має рацію колишній «гуманітарний» віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко (депутат від «Нашої України»), коли каже: «Це — натяк усім нам, що, з точки зору офіційного Кремля, ані Голодомору, ані геноциду українського народу в 1932—33 роках не було». Кириленко також висловив думку, що заява інформаційного департаменту МЗС Росії є «сигналом для учасників антикризової коаліції не голосувати за законопроект, який вноситься Президентом Ющенком щодо визнання Голодомору 1932—33 років геноцидом українського народу».