Перша книга фонду мала назву «Донецька мафія» й була видана рік тому. Тоді вона спричинила певний ажіотаж, адже на сторінках книжки йшлося про корупційну діяльність урядовців і політиків з Донеччини. Окремі герої видання навіть почали судитися з авторами, зокрема й з керівником проекту Борисом Пенчуком, відомим своїм протистоянням з колишнім головою Донецької облради, а нині депутатом від Партії регіонів Борисом Колесниковим: через оборудки навколо торгового центру «Білий лебідь».
Авторство почали в судовому порядку оскаржувати й окремі донецькі журналісти, адже чимало розділів книги були нібито передруком їхніх «гарячих» статей, а відтак пана Пенчука звинуватили ще й у плагіаті.
Але, як бачимо, фонд «Антикорупція», очолюваний Пенчуком, зупинятися не збирається. Відтак, на підтвердження системної діяльності фонду з інформування громадян про стан корупції в окремих регіонах, й вийшла друком друга книга «Антикорупції» - «Кримський гамбіт». За словами Бориса Пенчука, наклад книги сягне десяти тисяч екземплярів, присвячена вона криміналітету та корупційному чиновництву Автономної Республіки Крим, а даруватимуть її як журналістам, так i депутатам. Одна з авторок книги, журналіст програми «Закрита зона» («5-й канал») Олена Кочкіна каже, що у книзі зібрано велику кількість інтерв'ю з кримськими політиками і підприємцями. У ній викладена кримська хроніка від моменту розпаду Радянського Союзу і до 2006 року, так звана «татарська хроніка», а на додаток ще й біографії основних фігурантів гри навколо Криму. Журналістка переконана, що у розіграші кримської карти бере участь не лише Росія, але й Євросоюз та мусульманський світ.
Цікаво, що один з героїв «Кримського гамбіту» - депутат кримського парламенту Олександр Мельник таки втік до Москви. Принаймні так стверджує газета «Комерсант-Україна». За даними спецслужб, пан Мельник (якого в МВС називають не інакше як кримінальним авторитетом на прізвисько Меля) минулого тижня зв'язався з редакцією одного з інформаційних сайтів і розповів про свою непричетність до злочинів, які йому інкримінують на Богомольця, 10. Його дзвінок було відстежено, тож з'ясувалося, що Мельник телефонував саме з Москви. Нагадаємо, що Мельника обвинувачують у замовленні і організації цілої низки тяжких злочинів. Та незважаючи на це, на початку жовтня його затримали міліцейські спецпідрозділи, а Генпрокуратура визнала матеріали слідства щодо нього недостатніми для обвинувачення, і суд фактично змушений був його відпустити.
Тепер пан Мельник з Москви стверджує, що кампанію проти нього «з кон'юнктурних міркувань» ініціювали міністр внутрішніх справ Юрій Луценко і представник Президента України в Криму Геннадій Москаль (колишній керівник кримської міліції). Водночас правоохоронці Криму вже завершили документальне оформлення відтворення чотирьох злочинів, скоєних у середині 1990-х років, ймовірним замовником яких вважають саме Мельника. I доки Меля переховується у білокам'яній, на рідному півострові про його «діяльність» вже друкують книжки.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
