Віктор Балога: Фаховiсть наших рятувальникiв визнає весь свiт

16.09.2006
Віктор Балога: Фаховiсть наших рятувальникiв визнає весь свiт

Віктор Балога пiд час лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайної події в Новобогданівці. (Фото Ігоря КРОЛЯ.)

      17 вересня в Україні відзначається День працівників цивільного захисту — професійне свято рятувальників. А ще цьогоріч Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи відзначає своє десятиріччя. Про роботу «надзвичайникiв»  наша розмова з міністром Віктором БАЛОГОЮ.

 

Право на безпечнi умови життя

      — Вікторе Івановичу, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій — одне з «наймолодших» в уряді. Але воно вже має досить високий авторитет, здобутий конкретними справами в Україні та за її межами. Як ви оцiнюєте цi десять років діяльності МНС iз втілення тих засадничих завдань, які були свого часу закладені в ідею створення міністерства?

      — З нагоди свята, перше, що я хотів би з приємністю зробити — це привітати весь особовий склад системи міністерства, кожного працівника і ветерана. Широке святкування Дня працівників цивільного захисту є виявом визнання й авторитету однієї з найблагородніших професій — рятувальника.

      Десять років тому Міністерство постало з двох структур: Штабу Цивільної оборони України і Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Досвід подолання наслідків найбільшої в історії людства техногенної аварії на ЧАЕС показав, що діюча на той час система цивільної оборони вже не відповідала вимогам часу. Потрібна була переорієнтація акцентів на конкретну людину, її право на безпечні умови життя. За словами «від цивільної оборони до цивільного захисту» стоїть велика праця і заміна стереотипів сотень людей — фахівців своєї справи, чий досвід і знання потрібно було переплавити в нову якість. Ми свідомі того, що цей непростий процес триває і досі.

      Але можна з певністю говорити, що сьогодні у країні створена дієва державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації. Тут можна було б наводити цифри врятованих життів, мільйонні суми збереженого майна, проте, коли гинуть люди, зокрема діти, у вогні, на воді, в дорожньо-транспортних пригодах, ми не можемо оцінювати свою роботу достатньою.

      — До структури МНС свого часу ввійшли підрозділи гірничорятувальних служб, пожежної охорони та Гідрометцентр. Сьогодні вже можна говорити, чи було цим кроком досягнуто бажаного результату?

      — Сказати, що, об'єднуючи в одну систему цивільного захисту населення різні служби, у нас проводився якийсь експеримент — було б неправильно. Подібна практика апробована і відома з досвіду наших західних і північних сусідів. Ми вже побачили: це дозволяє значно поліпшити ефективність роботи всієї системи запобігання і реагування на надзвичайні події, підвищує оперативність та координування дій різних державних структур. До входження в систему МНС пожежної охорони слабкою ланкою державної системи цивільного захисту було реагування на надзвичайні ситуації місцевого рівня. Не можна сказати, що ця проблема нині цілком вирішена, особливо у віддалених сільських районах, і що всі пожежно-рятувальні підрозділи на місцях мають достатньо засобів і знань, аби успішно виконувати покладені на них нові завдання. Але завдяки об'єднанню ми розширили функціональний діапазон пожежно-рятувальних підрозділів у районах, у результаті чого став надійнішим захист людей і територій на цьому рівні. На часі, щоб завершити цю роботу, потрібно більшу увагу і підтримку надавати відродженню сільських пожежних команд і об'єктових підрозділів цивільного захисту.

Дорога ЧАЕС

      — Чорнобильська тематика є однією з головних у діяльності міністерства. Як ви пiдсумуєте внесок МНС у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і на що там сьогодні мають спрямовуватися зусилля та кошти держави?

      — Весь комплекс чорнобильських проблем сьогодні перебуває в нашому віданні. А це близько 2600 квадратних кілометрів зони відчуження і відселеної частини зони обов'язкового відселення з розміщеним на її території, захованим у тимчасовий саркофаг, четвертим зруйнованим енергоблоком ЧАЕС, діючою атомною станцією (бо згідно з чинними нормами, станція зараз перебуває на останньому етапі експлуатації — припинення експлуатації), радіоактивними відходами, зосередженими в об'єкті «Укриття», на території, у пунктах тимчасової локалізації та захоронення радіоактивних відходів, 140 тисяч гектарів лісів, 100 тисяч га виведених із господарської діяльності полів.

      Але найбільшою і найвідповідальнішою для Міністерства була робота з людьми. Чисельність постраждалих становить понад 2,5 мільйона осіб. Це учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, потерпілі від катастрофи, в тому числі й діти. За законодавством України, чорнобильцям гарантується близько 50 видів допомог, пільг, компенсацій. У результаті бюджетного недофінансування держава заборгувала перед цими людьми. Тягар відповідальності ліг, у першу чергу, на плечі МНС. Загалом заборгованість із соціальних виплат постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи громадянам в Україні становить 130 мільйонів гривень. Але держава робить все можливе, щоб ці проблеми ліквідувати якомога швидше. Зважаючи на обмеженість коштів, доводилося визначати пріоритети. Це, насамперед, надання медичної допомоги ліквідаторам і хворим, чиї захворювання пов'язані з наслідками катастрофи, лікування, оздоровлення і відпочинок дітей із забруднених територій. За ці роки за участі МНС для чорнобильців у місцях проживання переселенців велося будівництво об'єктів соціальної сфери: дитячих дошкільних закладів, шкіл, центрів реабілітації дітей-чорнобильців, амбулаторій, лікарень. Найбільш гострою і до сьогодні залишається проблема виконання чорнобильської будівельної програми та забезпечення житлом постраждалих сімей.

      Особливо важливим напрямом роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження були і залишаються вирішення проблем захоронення та переробки радіоактивних відходів. Вода — це основний шлях винесення радіонуклідного забруднення із зони відчуження. На обох берегах річки Прип'ять споруджена система захисних дамб. Сьогодні, якщо підбити підсумок десятирічної роботи міністерства на цьому важливому напрямі роботи, можна з певністю сказати: радіаційна ситуація в Україні і процеси, пов'язані з наслідками аварії на ЧАЕС, контролюються моніторинговими системами МНС та іншими державними структурами, відповідальними за безпеку життєдіяльності в країні. Наприклад, тільки в зоні відчуження щорічно робиться до 1,5 мільйона радіологічних вимірів.

      У 2000 році, свiдомо iдучи на певнi збитки, Україна виконала свої міжнародні зобов'язання — зупинила Чорнобильську атомну станцію. Це робилося без проекту її зняття з експлуатації. Ми не були готові до цього кроку ні технологічно, ні фінансово. Але всі наступні п'ять років ядерне паливо залишалося на енергоблоках, і режим технологічної безпеки, роботи персоналу, нормативні вимоги до всіх процесів залишалися і залишаються такими ж, як і для енергоблоків діючих АЕС. Доки з енергоблоків ЧАЕС не буде вилучено все відпрацьоване ядерне паливо, ці блоки так і вважатимуться діючими, що, повторюю, перебувають на останньому етапі — припинення експлуатації.

      I зараз Україна зазнає суттєвих збитків — лише на підтримку персоналу, систем і устаткування, пов'язаних із поводженням з відпрацьованим ядерним паливом і забезпеченням ядерної безпеки, доводиться витрачати, як мінімум, 15 мільйонів євро на рік. Тільки до 2010 року це буде додатково коштувати бюджету України принаймні 100 мільйонів доларів США, а взагалі з 2000 до 2010 року Україна витратить на цілі зняття ЧАЕС з експлуатації до одного мільярда доларів своїх бюджетних коштів.

      Розуміючи, що, за найоптимістичнішими прогнозами, ми отримаємо сховище вiдпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) не раніше 2010 року, та для скорішого початку реальних робіт зі зняття з експлуатації енергоблоків ще до введення в експлуатацію СВЯП-2 (тобто до 2010 року) Міністерство поставило перед Чорнобильською АЕС завдання активізувати роботи зі звільнення енергоблоків від відпрацьованого ядерного палива. За цей час з енергоблоків ЧАЕС перевезено вже більше 600 відпрацьованих паливних збірок, що складає понад 12% від палива, що залишилося на блоках. До кінця 2006 року заплановано повністю звільнити від відпрацьованого ядерного палива реактор 1-го енергоблоку ЧАЕС, а вже до 2010 року — звільнити всі три енергоблоки і розпочати зняття енергоблоків з експлуатації ще до введення в дію СВЯП-2.

      Слід зазначити: в останні роки значно активізувалася робота з перетворення об'єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему. Зокрема, успішно виконуються роботи щодо стабілізації діючого «Укриття». Згідно з планом, новий конфаймент над об'єктом «Укриття» має бути введеним в експлуатацію до 2010 року, хоча у цьому проекті є низка невирішених проблем. Цього року планується ввести в експлуатацію пусковий об'єкт комплексу з переробки і захоронення радіоактивних відходів «Вектор», триває будівництво двох комплексів із переробки твердих і рідких відходів на промисловому майданчику ЧАЕС.

Надiйнiсть — ввiчливiсть рятувальникiв

      — Українських рятувальників високо оцінили фахівці й постраждалі від стихій у багатьох країнах світу. А чи все зроблено міністерством, щоб наші рятувальники і надалі могли гідно представляти Україну в світі?

      — Справді, імідж нашої молодої держави іноді навіть вагоміше від політиків створювали і рятувальники МНС. Уже за місяць по заснуванні міністерства наші фахівці брали участь у роботах із ліквідації наслідків пожежі в готелі «Тозбей» турецької столиці. А потім були рятувальні гуманітарні операції в Норвегії, Греції, знову двічі в Туреччині, на ліквідації наслідків землетрусу в серпні й листопаді 1999 року. Професіоналізм наших рятувальників високо оцінили при ліквідації повені у Польщі, Угорщині, ліквідації наслідків руйнівних землетрусів в Індії, Ірані та Пакистані, гасінні лісових пожеж у Грузії... Ми доставляли до багатьох країн гуманітарну допомогу: до Польщі, Чехії, Алжиру, Росії, США, Індонезії, Киргизстану... Вдячні люди на честь українських рятувальників і фахівців медицини катастроф називали вулиці міст, їхніми іменами — своїх новонароджених у нашому мобільному шпиталі дітей...

      Хоч нам уже є чим пишатися, але ще багато над чим потрібно працювати. Професійно наші фахівці не поступаються своїм зарубіжним колегам, однак недостатню оснащеність засобами рятування та спеціальною технікою нам іноді доводиться компенсувати за рахунок ентузіазму та зайвого ризику. А тому в структурі міністерства ми плануємо створити багатоцільовий, мобільний, оснащений на сучасному рівні загін швидкого реагування для проведення пошукових, рятувальних та евакуаційних робіт підвищеної складності, зокрема, в рятувальних і гуманітарних акціях за кордоном.

      — Зважаючи на складну екологічну ситуацію в країні, стан потенційно небезпечних об'єктів, ситуація із загрозою виникнення надзвичайних ситуацій в країні залишається складною. Які пріоритети у вдосконаленнi системи цивільного захисту населення можуть забезпечити локалiзацiю чи й нейтралiзацiю цих загроз?

      — У бюджетах усіх рівнів необхідно щорічно визначати конкретні кошти, спрямовані на реалізацію прийнятих за останні роки державних і регіональних програм щодо запобігання надзвичайних ситуацій. Фінансування цих заходів має бути гарантованим і пріоритетним, а статті бюджету — захищеними. На нашу думку, доцільно внести зміни до адміністративного кодексу щодо зростання вимог до керівників об'єктів підвищеної небезпеки та притягнення їх до відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту і техногенно-екологічної безпеки.

      Нам потрібно вдосконалювати систему цивільного захисту регіонів, їх взаємодії з центральними органами виконавчої влади. Поза впливом МНС залишалися готовність і технічне обслуговування систем зв'язку й оповіщення населення, евакуаційні заходи, навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях. Діючи в рамках державної політики регіонального розвитку, ми маємо сформувати регіональну структуру органів і підрозділів цивільного захисту.

      Ми давно говоримо, проте потрібно активніше вирішувати питання впровадження Служби допомоги населенню — «112». Це не просто заміна номера виклику, як дехто розуміє цей крок, а шлях до вдосконалення системи реагування та оповіщення, що не відповідає сьогодні не лише європейським стандартам, а й вимогам часу. Досвід, який ми отримали під час ліквідації спалаху пташиного грипу в Криму і Сумській області, засвідчив неузгодженість дій сил і органів управління під час надзвичайних ситуацій, а також необхідність відродження і модернізації мережі спостереження та лабораторного контролю. Практика показала, що не завжди оперативно і на високому професійному рівні можемо проводити ідентифікацію особливо небезпечних інфекцій. В основі успішної діяльності системи цивільного захисту держави мають стояти прогнозування, запобігання і профілактика надзвичайних ситуацій. Але найвищим пріоритетом для системи цивільного захисту і кожного рятувальника осібно має залишатися високий професіоналізм та відданість справі, які демонструють більшість наших працівників у щоденній праці, стаючи на захист життя та здоров'я людей.

Розмовляв Юрій РОЙ.
  • Коли вона не працює...

    Дочка Шона Карра, більше відомого як зятя Юлії Тимошенко, трохи підпсувала «страждально–войовничий» імідж своєї непрямої «бабусі». Завдяки їй усі дізналися, що торік Юля Володимирівна непогано відпочила в Іспанії. А сайту «Таблоїд» стало відомо, що за свій кількатижневий релакс Тимошенко платила по 7 тисяч євро за добу. >>

  • На небезпечно малій висоті

    «Ти диви: тут як на авторинку, — двоє друзів роздивлялися літаки з парку «антонівської» авіакомпанії, що стояли в ряд один біля одного. — Напишемо внизу: не битий, не шпакльований, один господар...». >>

  • Смугаста, мов Тигр

    «Хобі, що стало стихійним лихом» — так називає своє захоплення прогнозуванням погоди відомий волинський журналіст і письменник Володимир Лис. Займається він цією справою понад двадцять років. Перший свій прогноз склав у 1989 році, й відтоді щороку тисячі людей у всіх куточках України чекають «погоди від Володимира Лиса». Хоч Володимир Савич попереджає, що прогноз він складає винятково для Волині, відтак його передбачення «діє» в радіусі 150 кілометрів. >>

  • Віщий бабак

    ...Густа завіса хмар над Гайдарами, що на Харківщині, і непримне мрячіння дрібного дощу принесли добру звістку. Новий український синоптик Тимко II не побачив учора власну тінь. Це означає, що весна в наших краях буде ранньою і теплою. Отже, зимі вже недовго залишилося... >>

  • Медові ріки на Дніпрових берегах

    Сьогодні цивілізований світ не хоче їсти цукор і лікуватися хімією — він повертається до тисячолітніх джерел життя і обирає... мед. На всіх континентах «нектар богів» стає рушієм харчового, сільськогосподарського, фармацевтичного, косметичного виробництва. Продукти бджільництва тепер в усьому — в помадах, хлібі, інгаляторах, жувальних гумках, мазях, вині... Україна у «медових справах» задніх не пасе: за виробництвом меду ми — перші в Європі й п’яті у світі. В нас прадавня культура бджільництва й надзвичайні економічні перспективи. Мед може і повинен стати світовим брендом української нації — таким як французький сир і вино чи російська горілка. І світ уже дав нам картбланш: у 2013 році до України з’їдуться на конгрес бджолярі з усіх куточків планети. Адже на цьогорічному всесвітньому форумі у Франції ми переконали усіх: Україна — медовий край. Як це відбувалося, бачила і «Україна молода». >>

  • Імітація навколо «саркофага»

    «Нове чорнобильське «Укриття» захистить Україну і світ!» Відтоді, як цей захоплений вигук пролунав над країнами і континентами, світ завмер в очікуванні небаченої конструкції завдовжки 257, завширшки 150 і у висоту — майже 110 метрів... Минув не один термін завершення будівництва цього дива, а нас як захищав, так і захищає від отих клятих радіонуклідів трохи підрихтований старенький саркофаг, зведений усього за півроку без зайвих гасел і обіцянок.
    Що ми зазвичай чуємо і читаємо про Чорнобиль? Безневинні сенсації на кшталт двоголових телят (трьох–чотирьох — потрібне підкреслити) чи одноголових самоселів, байки про мертве місто Прип’ять і дивне захоплення екскурсіями в епіцентр трагедії. Як і раніше колеги–журналісти, геройськи напнувши груди, з мікрофоном і блокнотом рвуться до зруйнованого реактора, аби й собі «засвітитися» в чорнобильській зоні... Вся ця екзотика була й буде. Ось тільки «за кадром», як завжди, залишаються досить делікатні соціально–економічні і фінансові проблеми Чорнобиля, які не такі показні на вигляд і надто складні для газетно–телевізійних матеріалів, а тим паче для сприйняття пересічними громадянами. До цих проблем докопатися не так просто, та й кому це потрібно? Не розпорошуючись на всі чорнобильські проекти, уважніше придивимось до найбільш «уживаної» теми останніх років — заплановане будівництво нового «Укриття», або НБК (нового безпечного конфайнменту). Ось перше–ліпше повідомлення з посиланням на члена групи радників ЄБРР із чорнобильського проекту, академіка Валерія Кухаря: «На жаль, усі плани досі не виконували, та є надія, що до 2012 року ми отримаємо «Укриття»–2»... >>