Є в Донецьку і хлопчики для биття...

14.09.2006
Є в Донецьку і хлопчики для биття...

Донеччани програли римлянам з рахунком 0:4. (Фото РЕЙТЕР.)

      Напередодні нового старту «Шахтаря» у груповому турнірі Ліги чемпіонів усі звернули увагу на ту закономірність, що донеччани в першому груповому турнірі Суперліги жодного разу не зіграли унічию і не виграли на виїзді. І це свідчило не стільки про безкомпромісність, скільки про чітку градацію: нищівні поразки від грандів та перемоги над їхніми дублюючими складами й суперниками нижчого класу. А якщо врахувати, що в гостях гірники в Лізі чемпіонів не забивають з 2000 року, то результат римського матчу зовсім не виглядає несподіваним. Поразка з різницею у чотири м'ячі стала для «Шахтаря» четвертою в єврокубках.

      Так, у перші 65 хвилин позавчорашнього матчу «Рома» не створила чемпіонові України суттєвих проблем. Але не варто забувати, що це підопічним Луческу вдалося насамперед завдяки відмові від своєї звичної атакувальної гри. І якби гості не дотримувалися настанови тримати м'яч за системою «впоперек і назад», усе стало б на свої місця значно раніше. А на першу годину матчу така тактика повністю себе виправдовувала. Біля воріт Доні внаслідок контратак час від часу виникали гольові моменти. Чіпріан Маріка двічі, використовуючи свою швидкість, робив чудові простріли у центр штрафного майданчика на Брандао, який укотре підтвердив свій посередній рівень. Далеко не факт, що Олексій Белік чи Андрій Воробей діяли б у таких ситуаціях гірше за бразильця. І впертість, із якою Мірча Луческу не віддає переваги українцям у суперечливих кадрових ситуаціях, вже не просто дивує. Усім відомо, що Брандао став кращим бомбардиром чемпіонату України, маючи вдосталь гольових моментів, але для успіху «на Європі» відсоток їхньої реалізації повинен бути значно вищим. І якщо ти опиняєшся сам із м'ячем за десять метрів до воріт суперника, а попереду — лише переляканий воротар, то потрібно влучати принаймні в «рамку».

      Шкода, що один із кращих матчів Маріки не приніс користі клубу. Можливо, тому, що, за тренерським задумом, румунський форвард діяв переважно на правому фланзі, а звідти він міг лише підігрувати партнерам, а не завершувати атаки. У другому таймі Чіп не витримав «політики» своїх партнерів-транжир, пішов у обіграш відразу на чотирьох захисників, і таки вийшов на ударну позицію, але на прицільний удар його не вистачило.

      Негативний момент для «Шахтаря» — це втрата через травму Франселіно Матузалема, який разом з Елано та Анатолієм Тимощуком забезпечував на напівпорожньому «Стадіо Олімпіко» бодай якийсь креатив. У цій ситуації не можна не звернути увагу на те, що варто було дискваліфікуватися Фернандіньйо, травмуватися Матузалему — і перед клубом із серйозними можливостями постала проблема рівноцінної заміни на таку важливу позицію.

      Після того як гості почали програвати боротьбу за середину поля (а про те, як «пахали» там римляни, свідчать їхнi «лакмусові» сірі футболки — мокрі, мов хлющі), тиск на ворота Дмитра Шуткова різко зріс. Усі чотири м'ячі у ворота чемпіона України влітали після позиційних помилок Гюбшмана та Левандовського, якi можна пояснити лише втомою. Описувати це побиття в хронологічному порядку, мабуть, не варто. Бо знову соромно за кращу команду країни, підконтрольну найбагатшому чоловікові цієї країни, яка виявилася битою зовсім не першим клубом Італії.

      Салюти й святкування залишилися позаду. Попереду, як видно, — два місяці «відбування номера».

      Може, проблема в тому, що для наших команд уже сам вихід до групового турніру Ліги чемпіонів вважається досягненням, і навіть у випадку майже суцільних поразок на цій стадії вони з радістю отримують від УЄФА  чотири мільйони призових просто за участь, тоді як для клубів на кшталт «Роми» на цьому етапі боротьба за своє реноме лише починається?..

 

ТАБЛО

Ліга чемпіонів.

Груповий турнір. 1-й тур.

Група D

«Рома» (Італія) — «Шахтар» (Україна) — 4:0

Рим. «Стадіо Олімпіко». 30 000 глядачів

      Арбітр: Лайєк (Франція)

      «Рома»: Доні, Пануччі, Аквіліані (Д.Пісарро, 63), Тотті (Монтелла, 81), Таддеї, Ківу, Де Россі, Перотта, Феррарі, Тонетто, Мансіні (Кассетті, 87)

      «Шахтар»: Шутков, Гюбшман, Тимощук, Дуляй, Матузалем (Гай, 72; Жадсон, 81), Левандовський, Брандао (Агахова, 63), Рац, Маріка, Срна, Елано

      Голи: Таддеї, 67; Тотті, 76; Де Россі, 80; Д.Пісарро, 89

      Попередження: Аквіліані, 30 — Маріка, 14; Тимощук, 29; Гюбшман, 84

«Олімпіакос» (Греція) — «Валенсія» (Іспанія) — 2:4

      Голи: Константину, 28; Кастільйо, 66 — Морієнтес, 34, 39, 90; Альбіоль, 85

Турнірне становище:

            І     В     Н     П     М     О

1. «Рома»   1     0     0     4-0   3

2. «Валенсія»     1     0     0     4-2   3

3. «Олімпіакос»   0     0     1     2-4   0

4. «Шахтар» 0     0     1     0-4   0

 

ПІСЛЯМОВА

Мірча Луческу,

головний тренер «Шахтаря»:

      — Мої підопічні не билися за результат, не виявили характеру. Думаю, з цієї поразки ми зможемо винести позитивні уроки. Перший гол від Таддеї — наслідок нашої неуважності, другий — підтвердив, що на полі була команда без відповідного досвіду. А після третього голу гравці «Шахтаря» віддалися на милість переможця.

      Відзначу, що другий гол італійці забили після невірно призначеного кутового, а в третьому — було положення поза грою. Це просто констатація, я не шукатиму виправдань для себе та своїх гравців.

      Матузалем не зміг зіграти до кінця, Елано не показав усього, на що був здатний. А дві помилки Брандао важко пробачити, адже рахунок після першого тайму мав би бути 3:0 на нашу користь. Якщо ти не забиваєш на такому рівні, то не варто сподіватися, що не заб'є і твій суперник. Незадоволений я і грою Раца, який припустився помилки, а ось футбол у виконанні Маріки мені сподобався.

      Я замінив так швидко Гая, бо він був неуважним, коли нам забивали другий та третій голи. Він це запам'ятає на все життя.

Лучано Спаллеті,

головний тренер «Роми»:

      — Перші 30 хвилин ми почувалися не надто добре. Згодом усе змінилося, і вже «Шахтар» відчував дискомфорт. Хоча гості й мали можливість вести у рахунку після першого тайму. Також зауважу, що мені сподобалося, як гравці «Шахтаря» працювали з м'ячем, тримаючи його знизу, а ми не могли з цим нічого вдіяти.

      Ставлення судді до оцінки ігрових епізодів було урівноваженим. Утім я відповів би наставнику «Шахтаря»: а Маріка вдарив в обличчя Доні, і його потрібно було вилучати з поля.

      Ми заслужено виграли, хоча рахунок 4:0 не дуже об'єктивно передає зміст поєдинку.