Про вільнолюбне Поділля часів Козаччини й Кармалюка нам відомо ще зі шкільної лави. А от про український визвольний рух 1920-х і ОУН на Вінниччині й Хмельниччині тільки тепер потроху дізнаємося. Ось уперше визвольна тема Подільського краю представлена цілісно у ваговитій книзі із серії «За тебе, свята Україно». У семи розділах книги з допомогою документів, фотографій, цікаво й сердечно написаних текстів розкривається історична дорога Поділля від 1917 року до середини 1950-х — блискавичні проблиски свободи, грім боротьби і чорні густі хмари неволі. Книга присвячена 15-річчю незалежності і 115-й річниці від дня народження засновника ОУН полковника Євгена Коновальця.
Це гарно скомпоноване й оформлене видання — результат співпраці кандидата історичних наук Нестора Мизака, журналіста Василя Горбатюка, художника Івана Балана та канадського Дослідного інституту «Студіюм». Автори опрацювали документи з архіву Кам'янець-Подільського обласного управління МДБ—КДБ (Хмельницький), що нині належить Управлінню СБУ Хмельниччини, Державного архіву Хмельницької області та архіву Крайового проводу ОУН «Поділля», віднайдені два роки тому в підземному сховищі поблизу села Озерна на Тернопільщині. Використані також спогади учасників визвольного руху ОУН на Кам'янеччині.
У першому розділі йдеться про УНР, будівництво новітнього українського університету в Кам'янці-Подільському та чорні крила «воєнного комунізму», розпростерті над краєм. Розповідається про секретаря Центральної Ради Антона Постоловського, який помер на 101-му році життя в Аргентині, повстанських командирів Якова Гальчевського, Шепеля, Волинця, участь подолян у Другому Зимовому поході УНР, розстріляному під Базаром 22 листопада 1921 року. Вперше оприлюднені матеріали з архіву ВЧК-ГПУ про масові повстання селян на Поділлі у 1920—30-х роках під прапорами УНР. Другий розділ «Геноцид 1921—41 рр.» оповідає про шість хвиль терору проти подолян. Публікуються невідомі раніше документи та спогади очевидців про штучний голод 1932-33 років, про знищені вщент окремі села краю. Тут же — масові арешти і розстріли подолян у так звані «кіровські дні», роки єжовщини, беріївщини — у Кам'янці-Подільському, Проскурові, Вінниці. Вміщені списки розстріляних, хоча, зрозумiло, не повні.
Третій розділ знайомить читачів iз боротьбою ОУН і УПА проти Третього рейху у 1941 — 44 роках. Автори описують жахливі нацистські порядки, що панували в рейхскомісаріаті «Україна» під орудою гауляйтера Еріха Коха — німецького Сталіна в Україні. Детально описана діяльність похідних груп ОУН (бандерівців), а також групи під орудою Андрія Мельника в Кам'янці-Подільському, Летичеві, Старокостянтинові та інших містечках. Наприкінці розділу подано вражаюче чисельний список членів ОУН, загиблих у визвольній війні з німецькими загарбниками.
Розділи «Опір сталінізму», «В бій за волю йшли юнаки», «На хресних шляхах Поділля 1947 — 1950 рр.» висвiтлюють продовження визвольної боротьби, уже з іншим окупантом. Це нові репресії, голодомор 1946—47 років і протистояння загонів Української повстанської армії, групи молоді, що самостійно створювали повстанські загони. І мужнiсть селян, які переховували та годували повстанців і були ув'язнені, а то й знищені «червоною» владою. Завершальний розділ «Останній акт визвольної епопеї ОУН» змальовує, як у найскладніших умовах агентурних операцій МДБ оунівці не втрачали віри в перемогу і виграли кілька поєдинків із Москвою. Останній з них закінчився провалом московського Центру, коли гебісти намагалися закинути свою агентуру в середовище Закордонних частин Організації українських націоналістів iз території Кам'янець-Подільської області. В епілозі автори пишуть про віднайдення місця спалення тіла головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Там, на лівому березі Збруча, неподалік села Гуки, біля Скали-Подільської, тепер височить освячений минулої осені базальтовий хрест, що символічно єднає західні й східні землі України.
Допитливий читач знайде у книзі прізвища багатьох катів Поділля, які, напевне, ще живі і користуються незаслуженими пільгами як ветерани Українських збройних сил. Справжні ж борці за волю України досі не визнані воюючою стороною у Другій світовій війні за державність нації. Автори книги роблять висновки, що визвольна боротьба українського народу не припинялася ніколи. Що ОУН і УПА масово підтримували у східних областях республіки. У книзі вперше опубліковано понад 250 фотодокументів. Серед них — різні більшовицькі накази про вилучення зерна, розстріли, ідентичні німецькі накази, списки подолян, виселених на каторжну роботу до Третього рейху, світлини учасників похідних груп ОУН, провідників збройного підпілля, «грипси», «бофони», листівки. Книга вийшла друком у видавничому домі «Букрек» (Чернівці) завдяки пожертві Марії та Дмитра Гулеїв та інших меценатів з Канади та США.
З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>
Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>
Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>
У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>
Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>
До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>
