Парадокс нинішнього часу — відсутність великого вибору текстів, читання яких приносить задоволення. Я економлю і накопичую час, щоб засісти одного вечора за книгу, але знайти цю книгу стає здебільшого все важче. Що я знайшов за останні два роки? Роман Людмили Улицької «Медея и ее дети». Як усі, відкрив для себе Акуніна, прочитав три романи, і на четвертому закрив Акуніна, не дочитав. Приємною новиною стали книга Тараса Прохаська «Непрості» та роман Жені Кононенко «Імітація». Цікаво, що текст Прохаська запам'ятався атмосферою і мелодією, а роман Євгенії — сюжетом, тобто добре розказаною історією.
Частіше мене тягне до старих книжок, до журналів двадцятих-тридцятих років минулого сторіччя. Свого часу я назбирав собі і книжок, і журналів. Поринути раптом у молодого і ще повністю вільного Кавєрина чи Катаєва — особливе задоволення. Сучасники майже не пишуть так легко і прозоро. Сучасники кодують думки, ховають метафори, беруть вічну участь у збільшенні до максимуму дистанції між читачем і письменником. Чиї це проблеми? Коли я читач, то мої.
Ще мені сподобалася книжка «Зелена Маргарита» Світлани Пиркало. Ось, мабуть, єдиний приклад молодої літературної розкутості і повної гармонії з сучасністю.
Хоча залюбки посперечаюся з самим собою. Мені ще подобаються книги, які не віддаються читачу, які вимагають пожертви. Колись такою книгою стала для мене «Гра в бісер» Германа Гессе. Прочитав із п'ятої спроби. Зараз такою книгою залишається для мене «Щоденний жезл» Євгена Пашковського. Я, мабуть, уже все в цій книзі прочитав, але не всю книгу. Тобто відкриваю інколи навмання і читаю 5 сторінок, наступного разу — інші сторінки. Інколи перечитую заново те, що вже відкривав раніше. Це цікаво. Тим більше що така книга не ображається. Вона, навпаки, наче ховається час від часу, зникає в квартирі. Потім знову з’являється.
Утім постійно чекаю на появу нових книг. Відчуваю, що вони є, але ще не написані або не видані. Приблизно знаю: хто їх ще не написав і хто ці книжки ще не видав.
У Львівській опері, у Дзеркальній залі, вдруге відбудеться Всеукраїнський фестиваль камерної музики «Дзеркало». Девʼять подій проходитимуть із 9 по 19 травня, повідомляє пресслужба Львівської національної опери. >>
Гендиректор Національного музею Героїв Небесної Сотні та Революції Гідності Ігор Пошивайло став одним з лауреатів премії «Європейський музей року» (EMYA) за 2024 рік. >>
Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. >>
У Києві на станції метро «Звіринецька» в ніч з 1 на 2 травня з колійних стін демонтували стару назву «Дружби народів» та встановили два з чотирьох необхідних комплектів нової назви. >>
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
