Багряний як індикатор патріотизму

      В очікуванні своєї долі Верховна Рада особливо не напружується. Щоправда, більшість депутатів переконані, що розпуск парламенту не світить, але при цьому визнають, що «з Банкової можна чекати всього». Але чекати бажано відпустки. Справді, народні обранці вже давно мали бути на канікулах і мирно попивати водичку в Трускавці або вигріватися на теплих пляжах Карибського моря. Що, до речі, дехто з них уже й робить. Принагідно хочеться висловити захоплення фракційною дисципліною Партії регіонів загалом і сім'ї Януковичів зокрема — «синьо-білі» нардепи, включно з Віктором Януковичем-молодшим, на пленарні засідання ходять фактично у повному складі, натомість Блок Тимошенко дотримується політичної позиції й сесійну залу ігнорує, при цьому в комітетах більшість БЮТівців працює у поті чола.

      Загалом же сесійна робота парламентаріїв цими днями, поки фракційні лідери сидять у президентському секретаріаті й креслять проект Універсалу, обмежується обміном заявами та образами й ратифікацією міжнародних угод і конвенцій. Зокрема, вчора-позавчора парламент схвалив приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин, ратифікував Угоду про спільні заходи стосовно запобігання блокаді та відвернення її тощо.

      Усі ці закони й угоди, безперечно, для України важливі. Однак найбільше різонуло по серцях патріотично налаштованих українців інше рішення, точніше, нерішення ВР.

      У вівторок Комітет з питань культури і духовності виніс на розгляд парламентаріїв проект постанови про відзначення 100-річчя від дня народження видатного українського письменника, громадсько-політичного діяча, непохитного борця за незалежність України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Івана Багряного. І хтозна, чи то на законодавців із «антикризової» коаліції так негативно вплинув той факт, що цей документ представляв БЮТівець Володимир Яворівський (як голова комітету), чи то серед них, окрім п'ятьох соціалістів, просто немає жодного національно свідомого політика, але легендарний український письменник належної шани від «більшовиків» не отримав. І якщо позиція комуністів, які з огляду на патріотизм і незгоду з радянським режимом записали Багряного у «фашисти», навряд чи здивувала, то «регіонали», включно із Тарасом Чорноволом, схоже, таки продемонстрували своє справжнє обличчя. Очевидно, не залишилася в їхніх серцях і душах «та велика велич духу українця в пошуках складної долі, в пошуках свого «я» у цьому складному світі», яка, за словами «нашоукраїнця» Карпука, проймає кожного, хто читав «Сад Гетсиманський» чи «Тигроловів».

      А втім, чи читали вони хоч рядок із цих творів? Постанову підтримали 73 законодавці. Партія регіонів і комуністи – «по нулях»...