П'ятий універсал

29.07.2006
П'ятий універсал

«Круглий стiл» вiдбувся не в Марiїнському, а на Банковiй. (Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА.)

      Подібних мирних пактів в Україні не було щонайменше півтора року. Останній підписували ще тоді, коли Ющенко та Янукович змагалися на президентських виборах, і їх — за участi високих міжнародних спостерігачів — довелося садити за стіл перемовин. Саме з підписаними тоді меморандумами можна порівняти інший документ, уже в умовах сьогодення, — Універсал національної єдності. Вчора, незадовго до другого етапу «круглого столу», робочій групі вдалося узгодити його текст. Очікується, що цей Універсал візьмуть за основу роботи нової (чи видозміненої) коаліції. З цього часу — коли поняття правлячих сил та опозиції знову втрачають свої контури — починається інша сторінка української політики.

      Глобальна мета «круглого столу», озвучена в документі, який мають підписати якщо не всі, то принаймні більшість його учасників, — «національне примирення». З цим пов'язується і кандидатура Прем'єра, і склад нової коаліції, і — що найважливіше — «буйки», якими можна обмежити неугодного главу уряду. Однак зовсім інше питання — чи вдасться досягти примирення банальною переговорною математикою: ось це буде нам, а це — тобі. І чи  надовго вистачатиме різношерстих політиків, щоб дотримуватися кількох тисяч знаків на кількох сторінках друкованого тексту.

      Президент і його партійна опора — блок «Наша Україна» — вірять, що це найкращий варіант. Відколи почався «круглий стіл», «нашоукраїнці» не цураються відверто говорити, що ставлять собі за мету створити нову коаліцію. Лідер фракції «НУ» Роман Безсмертний зізнався прямо: «[Метою переговорів] є стабілізація ситуації в парламенті, стабілізація політичної ситуації в країні і створення нової коаліції». Ба більше, «Наша Україна» почала різко реагувати на думки своїх інакодумців. За те, що Микола Катеринчук пояснив входження «НУ» до широкої коаліції особистими амбіціями окремих представників блоку і висловив думку, що «Янукович зможе стати Прем'єром, якщо буде зрадницька позиція окремих депутатів», Катеринчуку влаштували публічний «наганяй». «Коментар Миколи Катеринчука «Українським новинам» щодо мотивів переговорів між «Нашою Україною» та Партією регіонів є його особистою думкою і не відповідає офіційній позиції фракції», — така заява була реакцією прес-служби на політичний протест Катеринчука.

      «Наша Україна», окрім всіх інших мотивів, про які казав, зокрема, й Катеринчук, входженням до коаліції ставить собі за мету розбавити політичний ентузіазм Партії регіонів. Наприклад, щодо російської мови, вступу до НАТО та ЄС тощо. Зміщення власних позицій у бік чогось компромісного (хоча наразі скидається на те, що цей компроміс — не більше як середнє арифметичне між політичними гаслами різних сил) і є спробою встановити «національну єдність».

      Схожою є й позиція Президента, який  в останнi днi перехопив ініціативу в політичному процесі. Тими повноваженнями, якими наділила його Конституція, — насамперед  можливістю розпуску парламенту та регламентом подання кандидатури Прем'єра — він може приборкати «регіоналів», які вже галопом кинулися до владних годівниць та механізмів. Ще одним засобом приборкання послугує й блок «Наша Україна». Так чи інакше, якщо президентський блок піде в коаліцію, цій більшості доведеться враховувати його позицію.

      Власне, той документ, який глава держави планував як основу для Універсалу національної єдності, аж ніяк не відображає ключові позиції Партії регіонів. Тут  i зміцнення державного статусу української мови, і приєднання до плану дій щодо членства в НАТО, і прийняття документів для вступу до СОТ. Тези того документа сповна могли стати кістяком урядової програми, який би складався, приміром, з «Нашої України», Блоку Тимошенко та кількох правих партій, якби вони пройшли на виборах до парламенту.

      Тож зовсім не дивно, що тим, чорновим, документом обурилися «регіонали». «Те, що нам роздали, — це жорсткий варіант Президента», — скаржився Євген Кушнарьов. За його словами, раніше в парламенті готувався інший документ, і між ними є розбіжності щодо формулюванням по НАТО, мовних питаннях тощо. «У тексті Універсалу [немає] навіть згадки про існування Росії, я вже не кажу про ЄЕП», — обурювався Кушнарьов.

      А на що ж ви ще сподівалися? Звісно, Президент намагатиметься грати свою гру. Недарма ж він позавчора казав, що прізвище майбутнього Прем'єра не настільки важливе, як програма, яку він виконуватиме.

      Учора більшість спірних позицій узгоджувалися. Після засідання робочої групи з підготовки тексту Універсалу соціаліст Василь Цушко зазначив, що неузгодженим залишилося лише формулювання щодо НАТО. «Ми пройшли по мовах, і питання знято. Всі погодились із записом у Конституції, що є державна українська мова і захист російської та інших мов. Ми знайшли спільну мову в питаннях релігії», — хвалився пан Цушко. Також він додав, що пропозиція СПУ щодо відмови від ревізії конституційної реформи також «пройшла». «Про НАТО домовимося», — це казав уже «регіонал» Микола Азаров.

      Узгоджуваний документ уже відмовився підписати Блок Юлії Тимошенко. За словами одного з лідерів БЮТ Миколи Томенка, Універсал —  це лише прикриття домовленостей про розподіл посад. «У   нинішньому переговорному процесі є тільки одна інтрига: чи з'явиться «Наша Україна» в оновленій коаліції і чи вдасться їй знайти механізми «витіснення» комуністів та можливість зайняти їхнє місце в «антикризовій» коаліції, яка отримає вже нову назву — «коаліція національної єдності». Томенко додав, що в будь-якій ситуації БЮТ залишиться на своїх позиціях: «Свої принципи та передвиборчу програму ми на посади не міняємо».

      Щодо комуністів, то тут Микола Володимирович, можливо, й має рацію. Принаймні про зайвість КПУ в такій коаліції позавчора й учора говорили чимало сановитих «нашоукраїнців». Скажімо, Анатолій Кінах обіцяв, що «ми не будемо брати участь у новій коаліції в разі присутності там Компартії». На його думку, «треба створювати нову». Вже третю за останній місяць...

 

СПРОТИВ

      Активною противницею «широкої» коаліції виявилася... баба Параска. Учора ця активістка Помаранчевої революції накинулася  на Леоніда Кравчука з докорами, коли той виходив із приміщення секретаріату Президента, й обклала його образами так, що він мусив сховатися назад у приміщення Банкової. Як повідомляє «Українська правда», після цього Параску Королюк.. запросили всередину секретаріату.

 

КОМЕНТАРІ ПОЛІТОЛОГІВ

Володимир Маленкович:

      — У будь-якому випадку, «круглі столи» — не завада. Хоча основні проблеми вирішувалися не перед телекамерами, а на інших переговорах. Зараз у цьому діалозі видно три непогоджені позиції: проблема стосунків із НАТО, відносини з Росією та ставлення до російської мови. Думаю, комуністи не підуть на компроміси в цих питаннях, бо позиція Президента є достатньо жорсткою. Є бажання виштовхнути комуністів із коаліції і поділити позиції на трьох.

      Якщо Партія регіонів на це піде, то, гадаю, це буде їхньою помилкою. По-перше, непристойно здавати своїх партнерів, по-друге, це небезпечно. Бо ніхто не казав, що без комуністів ця коаліція працюватиме ефективнiше, й невдовзі «Наша Україна» може вийти з коаліції. Надто багато між ними різних точок зору.

Дмитро Видрін:

      — Iз  проведенням цього «круглого столу» трішки запізнились. Його треба було починати років із десять тому чи, на крайній випадок, три місяці тому. А коли вже назбиралася критична маса взаємних образ, протиріч, то гадаю, що їх неможливо подолати навіть у такому форматі діалогу. Щодо формату, то «круглий стіл» можна було розширити. Коли він проводився в Угорщині в 1991 році, то на нього запросили журналістів, які були  в залі та могли поставити свої питання, а біля будинку встановили великі екрани, і політики могли чути, як люди реагували на їхній слова. Тому, думаю, цей «круглий стіл» буде малоефективним. Навряд чи документи, підписані за його результатами, додадуть порозуміння між політиками.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>