Олександр Мороз, Голова Верховної Ради
— про воєнне бачення припинення повноважень його парламенту:
— Пригадаємо Росію 1993 року, коли в результаті політичних інтриг загинули сотні людей. Це ганьба була б для держави. Розпуск парламенту спровокував би громадянський конфлікт, а це нічим не виправдана трагедія, за яку комусь довелося б відповідати.
(УНІАН)
Віктор Ющенко, Президент України
— про важливість круглих меблів і недоцільність ультиматумів:
— Є один шлях — сідати за стіл переговорів, а на ультиматуми я реагувати не буду. Усім політичним силам слід відмовитись від формування ілюзії тиску на Президента. А тим, хто говорить про застосування сили, слід пам'ятати: хто посіє вітер, матиме жнива з бурі. На дію завжди буде протидія.
(УНІАН)
Володимир Яворівський, народний депутат від Блоку Тимошенко
— про розцінки на депутатську зраду:
— Подейкують, що за нового депутата, який прийшов у парламент уперше, дають два мільйони [доларів]. За депутата, який уже «обстріляний» і був у Верховній Раді не один раз, — шість мільйонів. Я підійшов до одного з ключових «регіоналів» і спитав: а якби я раптом дав згоду на те, щоб мене перекупили, скільки б ви за мене дали? Він так подивився на мене й сказав: «Ти коштуєш мільйонів десять».
(«Столичные новости»)
Роман Зварич, народний депутат від «Нашої України»
— про інтелектуальну силу рішення парламенту про скасування постанови попередньої ВР від 10 січня щодо відставки уряду Єханурова:
— Більш безглуздого рішення я ще не бачив. Я зараз відчуваю себе дурнем. Я думаю, що так себе повинен почувати кожний народний депутат, бо якщо він так не почувається, то він ще дурніший.
...Верховна Рада успішно йде шляхом до розпуску. І якщо вона надалі вперто демонструватиме свою безглуздість, бездієвість, то висновок буде очевидним для всіх.
Віктор Янукович, лідер Партії регіонів
— про зміну своїх літературних уподобань (він Анни Ахметової до Івана Франка):
— Ми підтверджуємо готовність до розширення «антикризової коаліції» — шляхом її об'єднання з «Нашою Україною»... В ці хвилини до нашого голосу дослухається вся Україна і цілий світ, громадяни України і міжнародна спільнота, які дадуть справедливу оцінку нашим діям і нашій позиції. Ми маємо шанс увійти в історію як політики, котрі зберегли стабільність, спокій, громадянський мир у центрі Європи, примножили економічні здобутки і показали народу шлях до благополуччя. Як писав великий Іван Франко, що «тоді підуть по всій дорозі люди, як ми проб'ємо її і вирівняємо всюди».
(З виступу на сесії ВР)
Євген Червоненко, голова Запорізької облдержадміністрації
— про київський цирк і регіональну звитягу:
— Життя в Києві настільки далеке від регіонів! Ми боремося за платежі, ми боремося з епідемією, у мене чотири дні йшов дощ, я трошки відстаю у збиранні пшениці. Я відмовився, коли мене просили, щоб я вийшов і перед камерою потер колоски — мовляв, «селяни це сприймуть як підтримку». Я відповів: «Моя підтримка селу — в тому, що я забезпечив найдешевше пальне, низькі ставки кредитів, рівні правила гри. А терти колоски я не буду — я не знаю, як вони ростуть. Я професіонал, а не клоун!
(«Українська правда»)
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
