Тривожний дзвінок без урахування села

18.07.2006

      Розпуск Верховної Ради та проведення нових парламентських виборів, що для частини українського політикуму є чи не найбільшим сподіванням на повернення до владного олімпу, не підтримує народ. Принаймні такий висновок можна зробити, якщо опиратися на телефонне опитування, проведене Центром економічних та політичних досліджень ім. Разумкова серед мешканців шести обласних центрів та міста Сімферополь. З цього дослідження випливає, що розпуск парламенту підтримує менше третини опитаних — 32,7%. Шістдесят зі ста респондентів відгукуються про такий варіант негативно.

      Словом, більшість опитаних згодні жити за нинішніх парламентських розкладів. При цьому чинну коаліцію із Партією регіонів у складі позитивно оцінює 40,8% абонентів Центру Разумкова (здебільшого східні й південні міста). Не більшість, але все ж багато. Негативно ставляться до «антикризової» коаліції 37,6% респондентів. Решті — або байдуже, або важко відповісти.

      Соціологи також поцікавилися, як громадяни оцінюють вчинок Олександра Мороза, який став спікером, переметнувшись до союзу з «регіоналами». Третина відповіла, що Сан Санич поступив конструктивно, бо «його дії допомогли розпочати роботу парламенту» (східні й південні міста), а 28,4% називають його зрадником (центр і захід). При цьому твердження, що Мороз діяв, «керуючись власними політичними амбіціями», в основному однаково підтримується по всіх містах: в середньому так думає 23,2% опитаних.

      Входження «Нашої України» до цієї коаліції має таке ж число симпатиків, як і противників: 37,9 та 36,5% відповідно.

      А якщо таки будуть нові парламентські вибори? Аби з'ясувати загальні орієнтації електорату, соціологи запропонували поставити на виборчу дистанцію тільки дві політичні сили: Партію регіонів та блок «Нашої України» вкупі iз силою Юлії Тимошенко. Виявилося, що перед тримають «біло-блакитні»: у них 39% проти 32,1% у «помаранчевих». 12,6% важко відповісти на це питання, а для 16,2% прийнятна «інша відповідь».

      Заодно й про симпатії щодо президентських виборів. Згідно з опитуванням Центру Разумкова, лідером електоральних симпатій є Віктор Янукович: за нього проголосували б 31,3% опитаних (18,7% не голосували б за Я. в жодному випадку). Наступна — Юлія Тимошенко: «за» — 19,6% (15,6% цілковито виключають можливість голосування за лідерку БЮТ). Лише третім у рейтингу є нинішній Президент Віктор Ющенко: 8,4% («ні» — 22,2%). Далі — Олександр Мороз (5,5%), Петро Симоненко (3,4%) і Наталія Вітренко (3,3%). Більш ніж 10% респондентів не голосували б за жодного, а для 10,9% важко відповісти на питання про електоральні симпатії.

      Тут варто підкреслити, що опитування, проведене Центром Разумкова на замовлення газети «Дзеркало тижня» 12-13 липня, не можна вважати цілком об'єктивним. Відомий соціолог, директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна пояснила «УМ», що «дослідження УЦЕПД ім. Разумкова є не репрезентативним опитуванням, а порівнянням того, як до певних явищ ставляться в різних містах України». Бекешкіна наголошує, що Центр Разумкова й «Дзеркало тижня» коректно подали результати опитування, натомість значна частина інших ЗМІ неправильно їх інтерпретували. «Ці дані не можуть відображати електоральні настрої всієї України, — каже пані Бекешкіна. — В опитування подано суму відсотків, отриману в цих містах, тобто навіть не можна сказати, що міста репрезентують певний регіон. Крім того, не охоплено думку сільського населення. А це переважно Захід і Центр, які більше голосують за «помаранчевих».

      І все ж певні висновки складаються...

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>