Вшанування (анти)героїв

12.07.2006
Вшанування (анти)героїв

Той самий удар Зідана. (Фото РЕЙТЕР.)

      18-й чемпіонат світу вже став історією, а позавчора стали відомі імена володарів призів, запроваджених Міжнародною федерацією футболу та її спонсорами.

 

Символічна збірна чемпіонату

(затверджує технічний комітет ФІФА)

      Воротарі: Буффон (Італія), Леманн (Німеччина), Рікардо (Португалія)

      Захисники: Айяла (Аргентина), Террі (Англія), Тюрам (Франція), Лам (Німеччина), Каннаваро, Дзамбротта (обидва — Італія), Р. Карвалью (Португалія)

      Півзахисники: Зе Роберто (Бразилія), Вієйра, Зідан (обидва — Франція), Баллак (Німеччина), Гаттузо, Пірло (обидва — Італія), Фігу, Маніше (обидва — Португалія)

      Нападаючі: Креспо (Аргентина), Анрі (Франція), Клозе (Німеччина), Тоні, Тотті (обидва — Італія)

      Як бачимо, жоден з наших футболістів не потрапив до цього списку, причому Україна стала єдиною збірною серед учасників чвертьфіналів, не представлених у «команді мрії».

«Золота бутса»

(кращий бомбардир турніру)

Мирослав Клозе (Німеччина) — 5 голів

      В активі німецького форварда польського походження — по два голи у ворота Коста-Рики й Еквадору, один — у ворота аргентинців. П'ять голів за чемпіонат — це найнижчий показник результативності найкращого форварда за останні 44 роки. На ЧС-1962 року в Чилі бразилець Гаррінча чотири рази засмучував голкіперів суперника.

      «Срібна бутса» дісталася аргентинцеві Креспо, а «бронзова» — бразильцеві Роналдо. Обидва забили по три м'ячі й зробили по одній гольовій передачі, але Креспо провів на полі менше ігрового часу.

Найкращий молодий гравець

(визначає оргкомітет чемпіонату)

Лукас Подольськи (Німеччина)

      Після «мундіалю» німецький форвард переходить із «Кельна» до «Баварії». Його головним конкурентом вважався португалець Кріштіано Роналдо, але три забиті голи схилили шальки терезів на користь німця. Приз Лукасу вручав його легендарний співвітчизник Лотар Матеус. А проти португальського Роналдо спрацювала його схильність до картинних падінь і симуляцій.

      Хоча взагалі лідерами у цій «номінації» стали не португальці, а новоспечені чемпіони світу. Британська статистична служба ІВІ підрахувала, що італійці симулювали порушення правил 32 рази. Ще серйознішою акторською грою — імітацією травм — найчастіше (12 разів) захоплювалися гравці збірної Парагваю. При цьому, що цікаво, кількість реальних травм у порівнянні з попереднім «мундіалем» зменшилася: у 2002 році середній показник становив 2,7 ушкодження за матч, а нині — 2,2.

Приз Льва Яшина

(кращий воротар)

Джалуїджі Буффон (Італія)

Найбільш видовищна команда турніру

(визначалася голосуванням уболівальників на офіційному сайті ЧС-2006)

Португалія — 47% голосів

      З таким вибором користувачів інтернету погодитися можна. А от над другою позицією збірної Італії (41%) можна лише посміятися, віддавши при цьому належне «голосувальній» активності її прихильників.

Приз «Чесної гри»

(визначає ФІФА)

Збірні Іспанії й Бразилії

      Ці країни як заохочення отримають по 50 тисяч доларів на розвиток юнацького футболу.

«Золотий м'яч»

(кращий гравець турніру)

Зінедін Зідан (Франція)

      Це визнання викликало дуже багато питань. Якщо приз вручають 34-річному спортсменові, хоч як добре він грає, це свідчить про брак яскравих особистостей у сучасному футболі. І про переможний поступ тієї тенденції, що на перший план усе частіше виходять командні дії, нехай і не таких майстерних футболістів, але тих, які здатні забезпечити позитивний результат. А зіркам проявити себе у таких умовах стає дедалі важче.

      Але головним «конфузом» нагородження Зізу є, звісно, його вчинок у фінальному матчі, коли Зідан головою вдарив Матерацці. Наразі ані італієць, ані француз своєї версії інциденту не висловили, зате шукати істину не втомлюється преса. Існує кілька версій вчинку Зідана. За першою з них, англійської газети «Гардіан», Марко назвав Зінедіна терористом, оскільки капітан збірної Франції — алжирського походження, а там, на думку італійця, всі тільки й думають, як би щось підірвати. Далі пішли італійські й бразильські ЗМІ, котрі вважають, що захисник «Інтера» образив сестру Зізу, обізвавши її повією. Нарешті озвався й один із тих, хто перебував на полі. Форвард «Ювентуса» й збірної Франції Давід Трезеге заявив французьким газетярам, що чув діалог між суперниками. За його версією, італієць дуже брудно висловився на адресу матері Зізу. Тим часом агент француза в інтерв'ю Бі-Бі-Сі сказав, що Зінедін розповість усе за кілька днів, а наразі лише зазначив, що Матерацці ляпнув «щось серйозне».

      До речі, несподіване присудження «Золотого м'яча» хуліганові пояснюється тим фактом, що кращого гравця вибирали журналісти, і їхнє голосування завершилося в перерві фінального матчу, тоді як вилучення Зідана трапилося вже в додатковий час. Можна не сумніватися, що, якби вибори проходили пізніше, почесний приз дістався б не Зінедіну. Хай він і став четвертим футболістом в історії (після бразильців Вава й Пеле та німця Брайтнера), який тричі відзначався голами у фінальних поєдинках чемпіонатів світу.

      Перевага Зідана над володарем «Срібного м'яча» й так виглядає не надто переконливою — 2012 голосів проти 1977 в активі капітана італійців Фабіо Каннаваро. «Бронзовий м'яч» і прихильність 715 представників ЗМІ — у плеймейкера чемпіонів світу Андреа Пірло.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

      Після повернення на батьківщину учасників фінального матчу очікували офіційні прийоми й поява перед власними вболівальниками. У Парижі президент Франції Жак Ширак у зверненні до Зідана виказав повагу та захоплення й назвав Зінедіна генієм світового футболу. Сам винуватець під час зустрічі в Єлисейському палаці виглядав сумним і лише одного разу спробував посміхнутися в об'єктиви телекамер. Підтримку капітану французів виказав і Абделазіз Бутефліка, президент Алжиру, уродженцем якого є Зідан.

      На вшануванні збірної Італії в Римі побували прем'єр-міністр країни Романо Проді та міністр спорту Джованна Меландрі. Багатотисячній армії своїх прихильників чемпіони світу демонстрували копію Кубка світу, оскільки оригінал після церемонії нагородження в Берліні у них відібрали й знову відправили до штаб-квартири ФІФА у Цюріху. Італійські ж фанати показали, що вміють діяти не менш брудно, ніж їхні кумири-футболісти: серед багатотисячного натовпу популярністю користувалася «домовина» їхніх опонентів, накрита національним прапором Франції...