Народження сталевого монстра

30.06.2006
Народження сталевого монстра

Лакшмі Міттал, який схилив на свій бік «Арселор». (Фото РЕЙТЕР.)

      Цього тижня стане остаточно відомо, чи відбудеться «угода століття» — об'єднання двох найбільших у світі сталеливарних компаній — «Арселор» і «Міттал стіл» — у єдину гігантську структуру, яка буде беззаперечним світовим лідером металургійної промисловості. Цього дня рада акціонерів європейської компанії вирішить, чи приставати на об'єднавчу пропозицію індійського мільярдера Лакшмі Міттала. Напередодні рада директорів «Арселору», який виробляє метал для кожного другого автомобіля в Європі, рекомендувала своїм акціонерам погодитися на умови «Міттал стіл». Хоча цей металургійний серіал усім уже вельми набрид, але, за великим рахунком, навряд чи росіяни з «Сєвєрсталі» (а саме вони не так давно нібито схиляли «Арселор» на свій бік) завадять злиттю люксембурзької марки з індусами. Якщо так, Лакшмі Міттал отримає 43 відсотки акцій «Арселору» й три місця в об'єднаній раді директорів, «Арселору» відійде чотири крісла. При цьому головою ради «Арселор-Міттал» стане нинішній глава ради люксембуржців Джозеф Кінш.

      Не має рації той, хто вважає, що українцям від цих глобалістських ігор ні холодно, ні жарко. Сьогоднішній світ дуже тісний, інтереси в ньому переплетені повсюдно. Для української металургійної промисловості, яка є для країни однією з основоположних галузей, об'єднання «Міттал стіл» з «Арселором» матиме відчутні негативні наслідки. Принаймні так вважають вітчизняні експерти. Ось пояснення.

      По-перше, поява на світовій арені суперпотужного гравця з широкою номенклатурою продукції збільшить можливості «Арселор-Міттала» для демпінгу — за рахунок економії на масштабі. А це, відповідно, ще більш ускладнить роботу українських металургійних підприємств на зовнішніх ринках. Єдине вітчизняне сталеливарне підприємство, яке може опинитися у виграші в питаннях збуту, — колишня «Криворіжсталь», а нині — «Міттал-Кривий Ріг», тобто комбінат, що належить індійському «магараджі».

      По-друге, можна не сумніватися, що створюваний «метмонстр» приділятиме ще менше уваги соціальним питанням своїх підприємств у «країнах присутності», ніж зараз. Щоб «відбити» угоду з поглинання «Арселору», Міттал буде змушений серйозно урізати видатки, знову ж таки насамперед за рахунок «соціалки». Недарма металургійні профспілки Франції й Польщі вже висловили обурення з приводу угоди між «Арселором» і «Мітталом». А та частина рядових працівників люксембурзької компанії, які є власниками дрібної частини акцій «Арселору», голосували за об'єднання з «Сєвєрсталлю» Мордашова, а не з індусами Міттала. Надто вже непривабливою є соціальна політика амбітного капіталіста зі сходу на «проковтнутих» ним підприємствах.

      По-третє, щоб акумулювати гроші для цієї оборудки, а також уникнути порушень антимонопольного законодавства, « Міттал стіл» буде змушений продати частину своїх активів. Зокрема, саме так індуси мають намір вчинити з недавно придбаним канадським підприємством. Можна тільки уявити, яка доля в перспективі загрожує українським придбанням Лакшмі Міттала. Наразі індуси заявляють, що задоволені роботою «Криворіжсталі». Але, крім цього підприємства, Міттал має в Україні й інші активи, до того ж затято бореться за участь у спільному проекті з добудови Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд. І хто сказав, що ці активи не можуть бути перепродані або заморожені в будь-який момент для закриття глобальних провалів «Міттал стіл»?

      По-четверте, тут саме час згадати: Лакшмі Міттал сьогодні активно будує всесвітню металургійну імперію й паралельно зводить «індійську піраміду» з боргів. Усе робиться з розрахунку на те, що кон'юнктура світового ринку металу для виробників дедалі поліпшуватиметься. Але на секундочку прикиньмо: якщо кон'юнктура хитнеться в інший бік (а все ж має як початок, так і кінець), уся вибудувана боргова піраміда завалиться, як картковий будиночок. І привалить не лише свого амбітного, але не надто обачного архітектора, а й підприємства в багатьох країнах світу. У тому числі і в Україні.

      А найбільша загроза нависне над Україною у випадку приходу «Міттал стіл» на вже згаданий Криворізький гірничозбагачувальний комбінат окислених руд — поки що найбільший український довгобуд. Індійські товариші можуть не погоджуватися, але для всіх уже очевидно, що в планах Міттала — виграти конкурс по КГЗКОРу, щоб перетворити цей комбінат на джерело дешевої сировини для власних металургійних виробництв, кількість яких після об'єднання «МС» з «Арселором» значно збільшиться. Індуси прагнуть оформити угоду про добудову так, щоб якомога довше поставляти дармові окатиші з КГЗКОРу на свій комбінат «Міттал стіл Галац» (Румунія). Звісно, Україна винна румунам певну частину продукції в рахунок вкладень цієї країни в будівництво КГЗКОРу (нині готового на 60 відсотків). Але план Міттала такий хитрий, що, придбавши в Румунії й Словаччини дебіторський борг, індуси максимально збільшать заборгованість України перед іншими учасниками проекту добудови цього комбінату. Врахуймо, що такі нахабні ініціативи «Міттал стіл» висуває ще до приходу на Криворізький ГЗКОР. Про врахування національних, тобто українських, інтересів тут не йдеться. А що ж буде далі?

      Але, крім реальної економічної загрози від приходу Міттала на КГЗКОР, у зв'язку з можливим об'єднанням «Міттал стіл» та «Арселору» реально постає ще одна суттєва проблема — проблема з часом. Створюється практично нова компанія, де в Лакшмі Міттала вже немає монопольного права вирішувати всі питання, і тому слід ще розбиратися: чи матимуть надалі чинність пропозиції, зроблені Мітталом щодо добудови КГЗКОРу? Чи збігаються плани в нових, зазначмо — ключових акціонерів та керівників об'єднаної компанії з планами заможного індуса? А якщо додати до цього те, що «процедурні» питання, пов'язані з формуванням нових організаційних структур, пропрацювання стратегії розвитку об'єднаної компанії та інших справ, яких буде чимало, займе до півроку, що залишається робити Україні? Може, починати працювати? Адже вже зрозуміло, що зволікання з початком відродження КГЗКОРу може просто поставити хрест на цьому довгобуді.

  • У Верховній Раді оголошено перерву

    Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>

  • Почати знизу

    Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>

  • Вiдставили до лiкарнi

    Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>

  • «УДАР» коліном

    Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>

  • Морозу відріжуть зв'язок,

    Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>