Я познайомився з ним наприкінці п'ятдесятих років минулого століття, коли він переїхав з Харкова, де закінчив художній інститут, до Києва, одружившись із чарівною киянкою Ілею (яку я називав «античною жінкою» за класичні риси вольового обличчя).

Розпаньканий київський театрал від цьогорічного фестивалю «Київ травневий», чесно кажучи, спершу був не в захваті. Бо звик до зірок, бо такий уже рефлекс у нього виробився: хоч би там що, а Кужельний має вписати в афішу свого фестивалю гучне, впізнаване прізвище. Цього року сталося інакше. З упізнаваних була хіба що Євгенія Симонова, яка відкривала фестиваль своїм бенефісом «Три високі жінки».