Володимир Литвин, Голова Верховної Ради IV cкликання
— про підсумок своєї роботи в парламенті:
— Не приховую як своїх помилок, так і зробленого мною. Моя совість чиста. І з цим почуттям я дякую людям за високе суспільне визнання, дякую кожному з вас за спільну роботу... Я зробив усе, що міг, і навіть більше — наскільки це було можливо за тих обставин, якими мене випробовувала на міцність доля.
(прес-служба ВР)
Руслана Лижичко, поп-співачка, учасниця «Танців з вовками», а відтепер –
ще й народна депутатка від «Нашої України»
— про те, кого з українських політиків вона може порівняти з вовком:
— Я б хотіла про вовків говорити тільки в позитивному контексті. Це дивні за силою характеру тварини, наскільки мені вдалося їх вивчити. Українській політиці потрібно виховати справжніх українських вовків, вони повинні стати справжніми санітарами лісу, а не вгризатися один одному в холки. Сьогодні всі зусилля в українській політиці потрібно вкладати в силу духу, а це не завжди зовнішня агресія. Усе, що витримав Ющенко за останній рік, у моєму розумінні, — це образ шляхетного вовка.
(інтернет-чат на сайті «Кореспондент»)
Олег Рибачук, голова секретаріату Президента
— про умови призначення нового глави уряду:
— Юлія Володимирівна може стати Прем'єром за умови, що вона таки візьме на себе чіткі політичні зобов'язання. Політики, від яких залежить «помаранчева» коаліція, повинні усвідомити: без чітких публічних економічно грамотних і відповідальних зобов'язань коаліції не буде.
Усвідомлення відповідальності повільно — до кого повільніше, до кого швидше — доходить до всіх п'яти учасників «фіналу». А поки що підписати коаліційну угоду заважає «тягар портфелів».
(УНІАН)
Володимир Бойко, гендиректор ММК ім. Ілліча, нардеп від Соцпартії, колишній «регіонал»
— про ймовірний формат правлячої коаліції:
— Створення коаліції «Нашої України» і Партії регіонів реальне. Я кажу, що думаю. Між «Нашою Україною», Партією регіонів і БЮТ різниці немає. Я вважаю, що якщо «Наша Україна» і Партія регіонів створять коаліцію й уряд, це буде набагато краще, ніж сьогодні. У «Регіонах» дуже багато потужних професіоналів, які можуть знайти масу нормальних рішень для країни. А нинішня ситуація набридла – це дурдом, це анархія. Чим скоріше це розв'яжеться, тим краще буде для країни.
(«Обком»)
Леонід Кучма, екс-Президент України
— про свою нову справу:
— Чи жалкую я, що не балотувався до Верховної Ради і відійшов від активної політики? Ні, не жалкую. Є вже розуміння того, що ти своє віддав. Мавр зробив свою справу — мавр мусить піти. Активною політикою я не повинен займатися.
Водночас є ініціатива створити громадський форум. Непартійний. Багато політиків залишилося за бортом парламенту, але при цьому вони не можуть не займатися політикою. Я розумію, що цей форум не повинен бути очолюваний окремим лідером. Він буде відкритий для дискусій політиків, експертів, як наших, так і зарубіжних. Ідея форуму не в тому, щоб займатися критиканством, а щоб проводити незалежний аналіз проблем і представляти свою точку зору суспільству, уряду.
(журнал «Профиль»)
Павло Лазаренко, лідер партії «Громада»
— про те, як він брав участь в українських виборах, перебуваючи на підписці про невиїзд у США, і став депутатом Дніпропетровської облради:
— Я пройшов усі етапи виборчої кампанії, провів більш ніж 300 зустрічей [через супутниковий зв'язок]. У восьми районах Дніпропетровської області ми набрали більшість [місць у райрадах]...
В облраді отримали «золоту акцію». Йшли на вибори під гаслом регіонального патріотизму. Бо не може бути такого парадоксу: Дніпропетровська область — друга за населенням (3,5 мільйона людей), а у Верховній Раді від неї лише п'ятеро депутатів! Раніше було 26—32.
Поки що не можу сказати, з ким зблокуємося, — ідуть дуже складні переговори. Підтримаємо ті сили, які реально займуться відродженням області.
(«Комсомольская правда в Украине»)
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
