Кайра в класичному образi.
«Ні, ну ви тільки подумайте — вони пишуть, що ця дівчина — друга Кейра Найтлі. Це що ж виходить, у свої 21 рік я вже можу виходити на пенсію?!» — обурюється Кейра. Справді, вона ж іще така молода, а всі чомусь сприймають її як значно старшу. Не через зовнішність — виглядає ця гарненька дівчина саме на свій вік, ну хіба що, можливо, трохи старшою, коли нагримована або вдягне щось надто «доросле». Але так уже склалося, що 17-річна британка стрімко злетіла на кіношний oлімп, ставши відомою після фільму «Грай, як Бекхем», і просто неймовірно знаменитою — після «Піратів Карибського моря».
Відтоді були в її житті не дуже вдалі (як «Доміно», який у прокаті фактично провалився) і дуже вдалі фільми (наприклад «Гордість і упередження», за роль Ліззі у якому Кейра отримала «Золотий глобус» і номінацію на «Оскара»), але це й не дивно, адже знімається молода особа майже безперервно, і зазвичай у кількох стрічках паралельно. Скажімо, ще геть недавно їй доводилося грати одразу у двох продовженнях «Піратів», водночас час від часу відриваючись для участі в інших проектах. 7 липня на екрани України виходить довгоочікуваний фільм «Пірати Карибського моря: cкриня мерця», після прем'єри якого Кейра планує, нарешті, хоч трохи перепочити. Хоча сама ж зізнається, що навряд чи вдасться — вона не звикла сидіти на місці, їй хочеться постійно щось у собі змінювати, вдосконалюватися. Саме тому зйомки у «таких довгих» «Піратах», за словами Кейри, стали для неї «неабияким випробуванням», адже протягом тривалого часу довелося грати одного й того самого персонажа. А їй постійно хочеться чогось новенького...
Принаймні так Кейра Найтлі стверджує в інтерв'ю журналу «Екліпс».
— Кейро, для тебе справді так важливо грати різні за характером ролі?
— Змінюватися — це завжди важливо. Не те, що я це роблю навмисне: «О, я збираюся змінитися негайно!». Просто мені це подобається і, зрештою, грати різнопланові ролі — завжди корисно для кар'єри, та й для самовдосконалення. Крім того, уявляєте, яка це нудьга — завжди бути однаковою? І не лише для актриси, а й для публіки, якій навряд чи буде до вподоби постійно бачити мене в одному образі. Краще я десь помилюся, зіграю гірше, зате — інакше.
— А є якась така роль, яку ти в жодному разі не хотіла б зіграти?
— Ні, немає. Отримати шанс — це завжди прекрасно. Тільки потрібно робити те, що тебе цікавить. А я дуже люблю кіно, тому іноді навіть якщо мені доводиться зіграти у фільмі, який не я обрала, після цього я шалено вдячна тим, хто мене туди запросив. Бо все, чим я займаюся, мені завжди дуже подобається — інакше б із цього нічого й не виходило.
— Ти зробила дуже швидку кар'єру. Але ж, мабуть, якась частина популярної й успішної Кейри Найтлі шкодує про те, що все відбувалося так стрімко і ти навіть не встигла як слід «нагулятися», ставши популярною в неповні 17 років.
— О, так. Насправді я б дуже хотіла закінчити університет і спокійно вчитися жити на власних помилках. Це було б так чудово! Навіть мій тато завжди каже: «Краще б це сталося років на п'ять пізніше: тоді тобі було б уже за двадцять, і ніхто б не знав, з ким ти до того зустрічалась або спала». Але це ж не та робота, яку обирають, — вона сама тебе знаходить. Я, щиро кажучи, терпіти не можу роботи, на якій усе розплановано, щодня одне й те саме: о такій-то годині прийшов до офісу, о такій-то — можеш іти додому... У акторській професії все не так, і це чудово!
— Ти взагалі романтична особа?
— Не знаю. Думаю, я трохи залінива для того, щоб бути дуже романтичною (усміхається), але мені дуже подобаються любовні романи. Дивним чином вони схожі на казки. Ви ніколи не дізнаєтеся, що було з їхніми героями через тиждень чи два після того, як історія закінчилася, і вони там, може, геть розсварилися або розійшлися. Але ви бачите красиву, акуратну картинку, і це по-своєму прекрасно. Словом, реальне життя ніколи не буде на це схоже, але, думаю, романи потрібні кожному з нас — у всіх сенсах.
— Останній рік ти працювала майже без передишки: паралельно зі зйомками «Гордості й упередження» доводилося бігати на знімальний майданчик фільму «Доміно», потім — стрічка «Жакет», і постійна робота у другій серії «Піратів Карибського моря». Бодай тепер плануєш трохи перепочити?
— Справді, напружений був час. Але це приємна напруга, адже всі ці фільми і, відповідно, мої героїні такі різні. Знаєте, так приємно, коли до мене підбігають діти з палаючими очима і допитуються: «Ну що ж там буде далі, ну розкажіть!». Це, звісно, про «Піратів», вони їх цікавлять найбільше. Думаю, нам вдалося приберегти для шанувальників цього фільму кілька сюрпризів. А щодо відпочинку... Я вже давно його запланувала, але я ж себе знаю: думаю, нічого з цього не вийде. Хоча, звісно, все залежить від того, чи надійдуть мені пропозиції і якими вони будуть.
— Чим би ти займалася, якби не стала актрисою?
— Не знаю. Я завжди кажу, що як тільки знатиму — одразу ж цим займуся (сміється). Насправді я не можу себе уявити не актрисою. Можливо, це свідчить про брак уяви (сміється). Але я дуже добре усвідомлюю, що слава й успіх не можуть тривати вічно. Рано чи пізно це припиниться, і я знаю, що треба обов'язково закінчити університет, аби потім, коли так станеться, мати чим зайнятися у житті. Mені дуже хочеться здобути вищу освіту, але чомусь ніяк не виходить. Тож поки що я не знаю, що робитиму, коли завершу акторську кар'єру, але переконана: хоч чим би я займалася, я отримуватиму від цього задоволення.
— А ти не можеш просто жити своїм життям, не переймаючись тим, що за кожним твоїм кроком пильно стежать папараці й преса?
— Я повинна цим перейматися. Деяких актрис, які за цим не стежать, іноді фотографують на виході з нічного клубу після добрячої гулянки, і незабаром увесь світ знає, що вона «алкоголічка, яка любить вештатися підозрілими закладами». І нікого не цікавить, що насправді вона майже нічого й не випила, і на роботу їй завтра не треба, тому можна розслабитися, і взагалі, вона професіонал високого класу. Це дуже неприємно і спонукає до роздумів.
Хоча особисто я вважаю, що робити з двадцятирічної дівчини зразкову леді для наслідування — це повний маразм. Ви пригадайте, якими ви були у двадцять! Багато сексу, багато випивки, купа помилок, еге ж? Ви через це пройшли, і хоч тепер, можливо, трохи й соромно, але ж це життя, його треба прожити! І вам це вдалося. А я — актриса, тому не можу...
Я дуже обережна і намагаюся нічого такого не робити — ну або принаймні не перестаратися з цим. Хоча насправді саме для актриси дуже важливо через усе це пройти — тоді, коли доведеться грати відповідну роль, це в тебе вийде значно краще, ніж якщо в житті ти ніколи не вживала наркотиків, не напивалася до чортиків і все таке.
— Яку найбільшу нісенітницю ти про себе чула?
— Якщо чесно, то «качок» було небагато. Ну хіба що про те, що я збільшила губи, закачала туди якийсь силікон чи щось таке. Про це вперше написали ще тоді, коли мені було вісімнадцять. Ви б робили щось зі своїми губами в такому віці? Це просто дурня.
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
