(Василя ГРИБА.)
Склад майбутнього парламенту суттєво оновиться. В ньому буде значно більше «дебютантів», аніж тих осіб, які зараз доношують у своїх кишенях депутатські посвідчення IV скликання. До наступної Верховної Ради переобралася лише третина чинних нардепів — 167, хоча бажаючих було значно більше. Якщо взяти у процентному відношеннi, то склад парламенту «провітриться» на 62,89 відсотка. Ступінь оновлення Верховної Ради є навіть більшим, ніж у 2002 році: тоді в українському «конгресі» засіло 181 переобраних нардепів.
Такого «сильно очисного» результату на виборах-2006 мало хто сподівався. Очікувалося, що до парламенту потрапить більше потужних політичних сил, які тягли у своїх вагонах десятки нинішніх нардепів. У них були і структури, і кадри, але не вистачало головного — народної підтримки. Лідер блоку свого імені, Голова парламенту Володимир Литвин, скажімо, прогнозував, що оновлення Верховної Ради буде зовсім невеликим — десь на третину. Звичайно, так воно й було б, якби цей самий Литвин привів у парламент V скликання всю свою «вчорашню» рать. Прогнози не справдились, тож статистика лічить не по-литвинівськи.
Власне, якщо перейти до чисел, то свої сили на виборчому марафоні-2006 пробувало аж 385 чинних народних депутатів. Вони делегували свої кандидатури у 22 партійні списки. Зважаючи на те, що в нинішньому парламенті числиться не 450, а 426 нардепів, робимо висновок: бажання потиснути кнопки й у наступному скликанні висловило понад 90% нардепів. Амбітні люди, нічого не скажеш. Однак 218 із них так і не здійснили свою мрію.
Найбільше парламентаріїв у наступне скликання провела Партія регіонів — 55. Далі — Блок Тимошенко з 42 «сердечками», 37 «підкованих» «нашоукраїнців», 19 комплектів серпа-молота від Компартії і 14 соціалістичних троянд. Загалом, повторимося, — 167.
При цьому зазначимо, що «регіонали» і БЮТ водночас привели до Верховної Ради й найбільше «свіжої крові». Серед майбутніх 186 нардепів Партії регіонів аж 131 «новобранець». Блок Тимошенко, здобувши у Верховній Раді 129 місця, подарував депутатський статус 85 «новачкам». Серед 81 «нашо- українця» буде 44 «свіжаки». Соціалісти, діставши 33 депутатські крісла, виділять для «нової генерації» 19 із них. А найскупішими виявились комуністи. У цієї консервативної сили ступінь оновлення ну просто низький: серед 21 майбутнього нардепа — 19 чинних.
У номінації «невдалі перевибори», як уже згадувалося, переміг Блок Володимира Литвина. Зв'язувач канатів, любитель поспілкуватися з двірниками й перукарками зібрав до свого списку аж 53 народних депутати нинішньої каденції. Більше парламентаріїв у свої лави залучили тільки «Наша Україна» і Партія регіонів. Еге ж, бажаючих приєднатися до спікерської політсили було дуже багато, бо, приміром, іще рік тому Литвину пророкували видатне політичне майбутнє. Але те, чого спікер досяг під час Помаранчевої революції, наростити не вдалося. Навіть навпаки. Тож нардепи-«литвинівці», які ставили на кон'юнктуру, зі ставкою помилилися й прогоріли.
Другий у списку розбитих надій — блок «Не так!». На що тільки не ставили есдеки — і на Леоніда Кравчука, і на ЄЕП, і на НАТО (ні, на це не ставили, а «клали»), але відтепер 19 нардепів, які балотувалися до наступного скликання, з Верховною Радою єднатимуть тільки спогади та пам'ятні фотографії.
Не пощастило й Українському народному блокові Костенка і Плюща. УНБ мав хороший список, із 18 нардепами, але реалії виявилися жорсткішими, аніж це малювалося у мріях націонал-демократів. Шкода, але кілька шанованих нардепів-уенпістів, які працювали у Верховній Раді чотири скликання (приміром, Плющ, Костенко, Заєць), цього разу «пролетіли».
12 нардепів не змогли переобратися, балотуючись від партії залізничників «Відродження», 11 — від блоку «Пора»-ПРП, 9 «провалилося» за списком Блоку народно-демократичних партій. В інших списках «пропало» по одному—п'ять депутатів.
Якщо говорити про партії-щасливчики цьогорічної кампанії, то найгірше повелося народним депутатам зі списку «Нашої України». Як згадувалося, в списку «НУ» балотувалося 68 парламентаріїв. Однак 31 із них наразі не вдалося переобратися, бо вони займають низькі місця у списку. Проте ця статистика ще виправиться. «Наша Україна» братиме участь у майбутній парламентській коаліції, тобто десяток-другий її нардепів може перейти на роботу в інші органи влади. Тоді замість них до ВР пройдуть інші політики. Зокрема ті, які є народними депутатами зараз.
У комуністів без мандата залишиться 30 чинних нардепів, але їм, на відміну від «наших», не світить участь у владі. Отож ротації парламентаріїв не буде, черга за мандатом просуватиметься дуже повільно.
Статистика щодо цих партій є показовою. Адже і «НУ», і КПУ не вдалося досягти на цих виборах поставлених цілей. Компартія поступово зникає з політичних обріїв і вже під час цієї кампанії почала міняти свій імідж — на більш сучасний, з цікавістю до молоді, «качків», Пікассо та Неруди. Проблеми в комуністів є не тільки з «обгорткою», а й із «цукерочкою», тобто кадрами. Те, що до наступного парламенту пройшло лише двоє осіб, які не є парламентаріями нинішнього скликання, компліментів не заслуговує. Застояна вода погано пахне, а ще гірше смакує.
Щодо «Нашої України», то кількість нинішніх нардепів у її списку (68) апріорі свідчить про кадрові потуги, внутрішню конкуренцію в партії і великий попит на неї серед політиків (грубо кажучи — кон'юнктуру). Але те, що тільки половина з них «обновила» мандати, показує невикористаний потенціал. «Наші» не набрали планованої кількості голосів, не кажучи вже про нарощення здобутків.
Найбільше ж виграли Партія регіонів і Блок Тимошенко: ПР — в абсолютній першості, БЮТ — у «відносній». І кількість переобраних нардепів із їхніх списків тут теж показова. «Регіонали» поставили у свій реєстр 55 парламентаріїв, і всім вдалося переобратися на наступну парламентську каденцію. В БЮТ же без мандата залишилося тільки троє кандидатів-депутатів. Тобто цим силам вдалося провести до Верховної Ради і своїх «стовпів», а ще, як згадувалося напочатку, —
чимало «свіжої крові».
Зрештою, а що таке «свіжа кров»? Звичайно, вона потрібна для будь-якої роботи. Нові руки, ідеї, зрештою й очі завжди приносять щось корисне. Але якщо говорити про політику, то тут, мабуть, не обов'язково зациклюватися на нових персоналіях — слід говорити про якісно нові ідеї, не просто нові, а й чистіші, чесніші, професійніші постаті.
Чи говорять вам про щось ПIБ таких осiб, як, скажiмо, Майборода Сергій Федотович та Іванов Володимир Михайлович? А якщо додамо, що вони у наступній Верховній Раді представлятимуть Партію регіонів? Отож. На відміну від прізвищ, свіжих політичних сил у наступному парламенті не буде.
P. S. Кілька політиків, які входили до прохідних частин списків партій і блоків, уже відмовилися від депутатства. Ще частина (зокрема новообрані мери) збирається зробити це найближчим часом. Однак «УМ», проводячи свої підрахунки, не ігнорувала їхні кандидатури. Навіть якщо вони не підуть у наступний парламент, але наразі стоять на прохідних місцях списків, ми включали їх до своїх обрахунків. До того ж ЦВК станом на вчорашній ранок не приймала рішень про зняття когось із кандидатів з реєстрації.
Віктор Ющенко, Президент України:
— Приємно, що в парламент прийшло більше 60 відсотків нових облич. Це формує надію, що ... в роботі парламенту настануть системні зміни, які допоможуть досягти низки ключових речей. Головне — у нас сьогодні є шанс отримати три — три з половиною роки стабільного росту. Вибори закінчилися. Ми можемо формувати концепцію розвитку для України, формувати конструктивну більшість і конструктивну опозицію.
Сергій Телешун, політолог, керівник фонду «Співдружність»:
— Поки що оновлення Верховної Ради ніяк не позначиться на її роботі. Діяльність парламенту, як і суспільні процеси, визначає 10-14 відсотків найактивніших людей. Це публічні люди, представники інтелектуального середовища. Вони найбільше впливатимуть на взаємини з політичними силами, групами впливу, Президентом тощо.
Десь 25 відсотків депутатів лобіюватимуть свої корпоративні інтереси, зокрема через формування законодавства. Інші будуть придивлятися. Хоча будуть і такі, які захочуть себе проявити і зарекомендувати. Але я вважаю, що основна частина нових депутатів виконуватиме роль «групи підтримки».
На виборах Верховної Ради-2002 вдалося переобратися 181 народному депутатові. Загалом їх балотувалося 403: 224 — за партійними списками, 179 — по мажоритарних округах. За списками пройшло 110 нардепів, по «мажоритарці» — 71. Найбільше чинних парламентаріїв балотувалося від Компартії — 102, з них 45 стали нардепами. Від «Нашої України» йшло 57 депутатів — 45 переобралися. Показник владного блоку «За єдину Україну!» — 37/26, Блоку Юлії Тимошенко — 20/17, СДПУ(о) — 17/9, Соціалістичної партії — 14/6, «Єдність» — 11/2, Партії зелених — 11/0, «Яблука» — 10/1 тощо.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
