Олександр Кіхтенко: Ми — війська внутрішнього спокою, а не придушення

25.03.2006
Олександр Кіхтенко: Ми — війська внутрішнього спокою, а не придушення

«Строєм на вибори ніхто не ходитиме»

      — Олександре Тимофійовичу, цієї неділі 14-та річниця Внутрішніх військ збiглася з днем парламентських виборів. Чи вдасться поєднати свято, службу й голосування?

      — Ми звикли всі свята відзначати на службі, а урочистості проведемо напередодні. Тому 26 березня наші бійці разом із міліцією забезпечуватимуть громадський порядок по всій країні. Відповідні розпорядження вже зроблено міністром внутрішніх справ, свої заявки подали нам начальники управлінь міліції в регіонах. Спільні наряди патрулюватимуть вулиці поблизу дільниць, адже перебувати на самих дільницях не маємо права. Окремі ділянки великих міст патрулюватимемо самостійно, без міліції. Перш за все, це стосується усіх обласних центрів та ще 17 міст обласного підпорядкування, де є військові частини ВВ. Ми готові забезпечити правопорядок навіть у свій професійний день, i там, де будуть наші бійці, не буде жодних проблем.

      — Що командувач Кіхтенко хотів би побажати своїм підлеглим у переддень свята?

      — Бажаю усім військовослужбовцям дуже міцного здоров'я, успіхів у службі, сімейного затишку i побільше соціальних благ, на які вони заслуговують. А це й забезпечення військ пристойним бюджетом, житлом, високою заробітною платнею. Ну i, звісно ж, у день парламентських виборів — зробити правильний вибір.

      — Офіцери солдатiв уже «проконсультували», як правильно голосувати?

      — Ні в якому разі. Ці вибори тим i відрізняються від попередніх, що командування не веде ніякої агітації i пропаганди. Кожен офіцер, прапорщик, рядовий зробить власний вибір. I я нікому не дозволяю тиснути на військовослужбовців. Той військовий адмінресурс, на який ви натякаєте, вже в минулому. Можливо, сьогодні це виглядає дещо незвично, особливо в порівнянні з минулими президентськими виборами, але це так. I командири частин цим дуже задоволені.

      — Але ж на виборчі дільниці традиційно підуть строєм?

      — Ніхто строєм уже не ходитиме, бо від цього тхне адмінресурсом. Кожен боєць отримає записку про звільнення, йому буде наданий потрібний час для голосування. Думаю, в нас усі військовослужбовці свідомі, кожен прийде на ту дільницю, до якої приписаний, i проголосує. Нами продумана система, за якої навіть ті, хто буде на службі, зможуть реалізувати своє виборче право завдяки змінам за графіком.

      — Серед керівників міліції дехто балотується до рад за списками різних партій. Серед командирів ВВ теж є кандидати?

      — Є такі. Окремі командири або їх заступники отримали запрошення від різних партій та блоків. Між іншим, це теж засвідчує свободу вибору, бо наші кандидати балотуються від інколи радикально протилежних політичних сил. Є й помаранчеві, й сині, й зелені. Командування ВВ нікому не забороняло брати участь у виборчих перегонах, нам це навіть зручно, бо якщо якийсь командир стане депутатом, то отримає більше можливостей відстоювати інтереси своєї частини в місцевих органах влади.

«Діяти будемо тільки проти заворушників»

      — Добре, проголосували-обрали. А як наступного дня? МВС має інформацію, що деякі сили планують масові акції протесту. Вже отримали від Луценка завдання на понеділок? I чи не буде нових спроб придушити вже інший Майдан, який обіцяє опозиція?

      — Ніяких планів i завдань немає. Специфіка підготовки Внутрішніх військ дозволяє нам діяти миттєво в будь-якому випадку. При цьому ми можемо залучати особовий склад не лише у вигляді патруля, а й у складі підрозділів — роти, батальйона, полку, бригади. Ми не допустимо порушень масового порядку. Все, звісно ж, у рамках діючого законодавства. I я не можу собі уявити застосування ВВ для придушення демонстрацій, бо це війська внутрішнього спокою, як їх ще називають. Це ті війська, які дозволяють людині відчувати себе захищеною. Ми не діємо проти людей, які не порушують закон, а тільки проти заворушників.

      І восени 2004-го ми теж діяли згідно iз законом. Так, ми не давали доступу до адміністративних будівель, проводили роботу й по інший бік барикад. Але ВВ не були застосовані проти свого народу, i цей факт уже ввійшов у історію. Добре пам'ятаю напругу під час революції, знаю ставлення офіцерів керівного складу військ, середньої ланки до тих подій i скажу відверто: ні командири, ні їхні підлеглі не застосовували б силу, зброю i спецзасоби. Злочинний наказ iти на Майдан не виконали б у будь-якому разі, бо провели відповідну роботу з особовим складом. Тому сьогодні я ще більше спокійний за своїх командирів i знаю, що вони не підуть проти людей i на цих виборах, i взагалі ніколи.

      — А з колишнім командувачем ВВ паном Попковим контакти підтримуєте?

      — Контактів із ним ми не підтримуємо. Він не виходить на ВВ, i в нас немає потреби виходити на нього. Контактів із ним шукають слідчі з прокуратури, цікавляться, де він, а ми звідки знаємо?

Вибори i свято — гарний знак для Нацгвардії

      — Рік тому почалося реформування ВВ у Національну гвардію. Але відповідний закон Верховна Рада досі не прийняла. Що заважає?

      — Процес народження цього законопроекту був досить складним, бо не всі розуміли, що гвардія має бути військовим формуванням із правоохоронними функціями. Ми відстояли військовий статус, бо саме такою є модель жандармерії Європи, бо неможливо бути цивільним i ризикувати життям на службі. Отже, Закон «Про національну гвардію МВС» було відпрацьовано-відшліфовано, він пройшов усі комітети ВР, але почалася передвиборча кампанія i його так і не винесли на розгляд парламенту. Але я не бачу у цьому трагедії, слово за новим складом Верховної Ради, який ми обиратимемо в день 14-ї річниці ВВ. Думаю, це гарний знак.

      — Новим законом передбачено збільшення чисельності Національної гвардії чи продовжуватиметься скорочення військ?

      — Скорочення у ВВ на сьогодні вже завершено. Ми вийшли на розумну й оптимальну для держави цифру — 33 300 чоловік. Вирішили всі питання соціального захисту звільнених військовослужбовців. Нинішня чисельність достатня для виконання покладених на нас завдань. Будуть нові завдання — збільшення можливе, але це вже прерогатива парламенту. А поки що маємо достатньо сил для виконання службово-бойових завдань на високому рівні, i це засвідчують результати нашої роботи в минулому році та за I квартал цього року.

      Судіть самі, війська не допустили жодної втечі підсудних чи засуджених, жодного зриву судового засідання, несанкціонованих проникнень на військово-промислові та атомні об'єкти, які ми охороняємо, виконано всі завдання з перевезення відпрацьованого i невідпрацьованого ядерного палива. Для мене як для командуючого це є високим результатом служби підлеглих. Але в Національної гвардії з'являться ще й нові завднання.

      — Які саме?

      — Головне, що теж викликало бурхливі обговорення парламентаріїв, — це захист конституційного ладу держави від будь-яких спроб змінити його насильницьким шляхом. Це завдання сьогодні в державі ні на кого не покладено, навіть на СБУ. Вважаю, що це робота саме для Нацгвардії. А це i протидія масовим заворушенням, i спробам захопити державні установи та здійснити переворот. Цілком готові до цього.

      Наприклад, бачимо, як діють наші колеги з французької жандармерії. Їхню модель ми розглядали як певний зразок для реформування, але вона не без недоліків. На мою думку, їхня помилка в тому, що вони не застосовують свої підрозділи масово, а лише групами. Тому у Франції й стали можливими i підпали автомобілів, і погроми магазинів. Основний принцип мобільної жандармерії: ніякого контакту з заворушниками, лише сльозогінний газ i спецзасоби. А ми, навпаки, контакту не боїмося, у нас своя тактика дій — без нанесення тілесних ушкоджень можемо легко вилучати активних заворушників із натовпу.

      Ще одне нове завдання — допомога судовій міліції «Грифон» щодо забезпечення безпеки суддів i учасників судового процесу. Зараз ні свідків, ні суддів ніхто не охороняє. Та й суди іноді вибухають. Саме на Феміду здійснюється чималий, інколи фізичний тиск із боку злочинців. Але наші підрозділи спецпризначення здатні покласти цьому край.

      Багато розмов ведеться i про проблему екологічної безпеки держави. I це завдання теж покладається на гвардію. Складне, але нам під силу. Будемо протидіяти незаконній вирубці лісів, браконьєрству.

      Наша структура дуже потрібна державі, хоча робота тут далеко не з приємних.

Дали по руках — відірвали вартового

      — Маєте на увазі конвоювання?

      — I це теж. Умови в автозаках та спецвагонах далекі від європейських норм, як для засуджених, так i для конвоїрів. А ще загрози життю. Деяких підсудних возимо на суд півроку, то вони вже ледь не друзями варти стають. Тому регулярно змінюємо конвой. Показовий минулорічний випадок у Дніпропетровську: начальник варти, прапорщик, ледь не всоте повів злочинця в туалет і... не вдягнув наручники. А той, спортсмен-рукопашник, напав i захопив зброю, взяв його разом з іншими підсудними в заручники. Щоб не допустити кровопролиття, варта зброю не застосувала. Але злочинці далеко не втекли, вже на вулиці їх «пов'язали».

      Або свіжий випадок. Сьогодні (розмова відбувалася у вівторок ввечері. — Авт.) «троєщинці» тиснули на варту. Подробиці? Зараз.

      Генерал Кіхтенко набирає по внутрішньому зв'язку когось iз підлеглих, i вже за мить ми слухаємо доповідь: «Судили в апеляційному причетних до вибухів 2004 року на Троєщині. Після оголошення вироку дружки засуджених кинулися до клітки, конвой поставив бар'єр, але їх притиснули до грат. Один із засуджених через грати захопив нашого бійця й утримував. Застосували спецзасоби, дали по руках, відірвали вартового, а проти засудженого склали протокол. Натовп відтіснили, там були i працівники СБУ, і група посиленого реагування».

      — Бачите, як буває? I хоча спроби до втечі далеко непоодинокі, але ми їх недопускаємо.

«Державі обходимося дешево»

      — Чи покращилось фінансування ВВ у цьому році?

      — На жаль, ні. Маємо 43,6 вiдсотка від потреби, i це дуже мало. Цього року на утримання військ передбачено 452 мільйони гривень, тоді як лише на оплату праці йде 344 мільйони! А ще ж i сплата комунальних послуг, продукти харчування, капітальне будівництво, забезпечення житлом. Державі дешево обходимось. Доводиться заключати господарські угоди, надавати послуги з охорони громадського порядку, безпеки об'єктів. Зароблені кошти, перш за все, йдуть на пальне, яке «з'їдає» служба конвоювання. Внутрішні резерви (реалізація надлишкового майна, техніки, озброєння, яке користується попитом) вже майже вичерпані. А ще ж потрібно ремонтувати казарми, утримувати в належному стані військові містечка, оновити техніку, яка експлуатується щодня. А це й автозаки, i «столипінські» вагони, які орендуємо у Мінтрансу. За рік перевезли спецконтингенту майже 450 тисяч. А в яких умовах? У бюджет Мінтрансу спочатку було закладено кошти на придбання нових вагонів із відеонаглядом, кондиціонерами, холодильниками, але потім ці кошти викреслили. Тому сподіваємось на наступний рік.

      — Нарешті зрушило з місця житлове питання...

      — Так, минулого року квартирами забезпечили більше 300 сімей, але справжній прорив зробимо у цьому році. На черзі стоїть більше трьох тисяч наших військовослужбовців. Схема проста: надлишкові території військових частин здаємо під будівництво інвесторам. В угоді фіксуємо свої квадратні метри, проплачуємо, i в нас, i в інвестора виходить десь 50 на 50 площі.

      Ніяких афер не допустимо, з нами не жартують. Хоча один біль є — це столична Троєщина. Там основний інвестор «Укразіабуд» виявився не здатним виконати зобов'язання, тому зараз ведемо перемовини з іншими. Йдеться про 40 тисяч квадратних метрів житла у столиці, а це майже 400 квартир у шести багатоповерхових будинках.

      — Чи варто ВВ повністю перевести на контрактну службу, адже це питання зараз є одним iз прiоритетних для армії?

      — ВВ як підрозділ МВС уже зараз десь на половину складається з контрактників i на половину зі строковиків. Відомо, що контрактник коштує у три рази дорожче, ніж солдат-строковик. Якщо держава фінансово забезпечить перехід на контракт, перейдемо за короткий період. Пробацію ми вже пройшли. Хоча вважаю, що i строкова служба нам потрібна. Адже це резерв для поповнення лав МВС i ВВ вже майже готовими фахівцями. Інакше потрібно створювати нову систему підготовки кадрів, бо зі шкільної лави у правоохоронні органи не потрапляють. Але поки що у законопроекті «Про Національну гвардію» передбачено як контрактну, так i строкову службу.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>